Дементьєв Андрій Дмитрович
російський письменник
Андрі́й Дми́трович Деме́нтьєв (рос. Андрей Дмитриевич Дементьев) (16 липня 1928, Твер, СРСР — 26 червня 2018, Москва, Росія)[1] — радянський російський поет, автор текстів до багатьох пісень, журналіст, публіцист, громадський діяч. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1981), Державної премії СРСР (1985), Бунінської премії (2007). Член Союзу письменників СРСР. Виступав проти Євромайдану[2].
| Андрій Дмитрович Дементьєв | |
|---|---|
| рос. Андрей Дмитриевич Дементьев | |
 | |
| Ім'я при народженні | Андрій Дмитрович Дементьєв |
| Народився | 16 липня 1928 м.Твер, СРСР |
| Помер | 26 червня 2018 (89 років) Москва, Росія ·рак простати |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |  СРСР Росія |
| Місце проживання | м. Москва |
| Діяльність | поет, журналіст, поет-пісняр, телеведучий, радіоведучий, новеліст |
| Відомий завдяки | поет |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
| Знання мов | російська |
| Членство | СП СРСР, second Civic Chamber of the Russian Federationd, third Civic Chamber of the Russian Federationd, fourth Civic Chamber of the Russian Federationd і Sixth Civic Chamber of the Russian Federation (2017–2020)d |
| Роки активності | 1948 — 2018 |
| Напрямок | соціалістичний реалізм |
| Жанр | вірш, пісня, оповідання і вірш[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | Лауреат премії Ленінського комсомолу (1981), Державної премії СРСР (1985), Бунінської премії (2007). |
| Сайт | andreydementiev.com |
Життєпис
ред.З 1981 по 1992 рік Дементьєв очолював літературний часопис «Юність». У 1990-і роки почав працювати на телебаченні та радіо в якості кореспондента й ведучого.
Книги А. Дементьєва
ред.- Лирические стихи. Калинин. — 1955
- Родное: Стихи. Калинин. — 1958
- Дорога в завтра: поэма о Валентине Гагановой. Калинин. — 1960
- Глазами любви: стихи. Калинин. — 1962
- Про девочку Марину и про смешную птицу: Стихи. Калинин. — 1963
- Солнце в доме: Стихи. М. — 1964
- Наедине с совестью: Стихи. М. — 1965
- Штрихи большой жизни: М. И. Калинин в родных местах. М. — 1965
- Август из Ревеля: рассказы о М. И. Калинине. М. — 1970
- Избранная лирика: Стихи. М. — 1970
- Боль и радость: Стихи и поэма. М. — 1973
- Первый ученик: рассказ о М. И. Калинине. М. — 1973
- Рядом ты и любовь. М. — 1976
- Азарт. М. — 1983.
- Стихотворения. М. — 1988. ISBN 5-268-00595-2
- Снег в Иерусалиме. М. — 1993. ISBN 5-85661-005-9
- У судьбы моей на краю. М. — 2002. ISBN 5-93494-018-X
- Я живу открыто. М. — 2003. ISBN 5-235-02627-6
- Виражи времени. М. — 2004. ISBN 5-699-09176-9
- Избранное. М. — 2004. ISBN 5-699-06727-2
- Нет женщин нелюбимых. М. — 2006. ISBN 5-699-04546-5, ISBN 5-699-04547-3
- Новые стихи. М. — 2006. ISBN 5-699-17648-9
- Избранное. М. — 2009.
Погляди
ред.Про Україну Дємєнтьєв так сказав:
Вони думають, що Україна це велика держава. Україна завжди була Малоросією[3].
Примітки
ред.- ↑ Хунта, фашизм та Малоросія: що померлий поет Андрій Дементьєв говорив про Україну. «Народна Правда». 26 червня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ Я так ДУМАЮ VIPCOMMENTS (16 вересня 2015), Андрей Дементьев об Украине #ЯтакДУМАЮ Сеня Кайнов Seny Kaynov, процитовано 26 червня 2018
- ↑ «Завжди була Малоросією»: померлому поетові пригадали слова про Україну
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |