Вілсон Пікетт
Вілсон Пікетт (англ. Wilson Pickett; 18 березня 1941, Праттвілл, Алабама, США — 19 січня 2006, Рестон, Вірджинія, США) — афроамериканський ритм-енд-блюзовий виконавець, який вважається одним з найбільших майстрів соул-і фанк-вокалу 1960-их.
| Вілсон Пікетт | |
|---|---|
| англ. Wilson Pickett | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Wilson Pickett Jr. |
| Дата народження | 18 березня 1941[1][2][…] |
| Місце народження | Праттвілл |
| Дата смерті | 19 січня 2006[4][1][…] (64 роки) |
| Місце смерті | Рестон, Ферфакс, Вірджинія, США |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Поховання | Кентуккі |
| Роки активності | з 1955 |
| Громадянство |
США  |
| Професія | музикант |
| Інструменти | вокал[d][5] |
| Жанр | ритм-енд-блюз |
| Колективи | The Falcons |
| Лейбли | Atlantic Records і Cub Recordsd |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Пікетт починав свою музичну кар'єру в 1950-і рр.. у складі вокального колективу The Falcons, які виконували госпел для світської молоді. У 1965 р. домігся великого сольного успіху з танцювальним хітом «In the Midnight Hour», що став його візитною карткою на роки вперед. Заводні, темпераментні композиції Пикетта були перепесочени пристрасними вигуками і хрипкими стогонами в манері Джеймса Брауна. У 1990-ті рр.. Пікетт записувався досить рідко, не раз попадався на різних правопорушеннях і навіть провів рік за ґратами.
Дискографія ред.
- It's Too Late (1963, Double L)
- In The Midnight Hour (1965, Atlantic)
- The Exciting Wilson Pickett (1966, Atlantic) US: #21
- The Best Of Wilson Pickett (1967, Atlantic) US: #35
- The Wicked Pickett (1967, Atlantic) US: #42
- The Sound of Wilson Pickett (1967, Atlantic) US: #54
- I'm In Love (1967, Atlantic) US: #70
- The Midnight Mover (1968, Atlantic) US: #91
- Hey Jude (1969, Atlantic) US: #97
- Right On (1970, Atlantic)
- Wilson Pickett In Philadelphia (1970, Atlantic) US: #64
- The Best Of Wilson Pickett, Vol. II (1971, Atlantic) US: #73
- Don't Knock My Love (1972, Atlantic) US: #132
- Mr. Magic Man (1973, RCA) US: #187
- Wilson Pickett's Greatest Hits (1973) US: #178
- Miz Lena's Boy (1973, RCA) US: #212
- Pickett In The Pocket (1974, RCA)
- Live In Japan (1974, RCA)
- Join Me And Let's Be Free (1975, RCA)
- Chocolate Mountain (1976, Wicked)
- Funky Situation (1978, Big Tree)
- I Want You (1979, EMI) US: #205
- Right Track (1981, EMI)
- American Soul Man (1987, Motown)
- A Man And A Half: The Best Of Wilson Pickett (1992, Rhino/Atlantic)
- It's Harder Now (1999, Bullseye Blues)
- Live And Burnin' — Stockholm '69 (2009, Soulsville)
- Live In Germany 1968 (2009, Crypt Records 2009)
- Funky Midnight Mover: The Atlantic Studio Recordings (1962—1978)
Бібліоіграфія ред.
- Ross, Andrew and Rose, Tricia (Ed.) Microphone Fiends: Youth Music and Youth Culture. - Routledge: New York, 1994. - ISBN 0-415-90908-2
- Hirshey, Gerri Nowhere to Run: The Story of Soul Music. - Da Capo Press; Reprint edition (September 1, 1994) - ISBN 0-306-80581-2
- Guralnick, Peter (1999). Sweet Soul Music: Rhythm and Blues and the Southern Dream of Freedom. Back Bay Books. ISBN 978-0-316-33273-6. OCLC 41950519.
Посилання ред.
- Charles L. Hughes Wilson Pickett [Архівовано 26 січня 2009 у Wayback Machine.] // Encyclopedia of Alabama (англ.)
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #131488562 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.nytimes.com/2006/01/20/arts/music/20pickett.html
- ↑ Montreux Jazz Festival Database