Вартмімен, або Година вовка
«Година вовка» (швед. Vargtimmen) — єдиний фільм Інгмара Бергмана, який може бути віднесений до жанру психологічного хоррора.
Вартмімен, або Година вовка | |
|---|---|
| Vargtimmen | |
 | |
| Жанр |
драма фільм жахів |
| Режисер | Інгмар Бергман |
| Продюсер | Ларс-Уве Карлберг |
| Сценарист | Інгмар Бергман |
| У головних ролях |
Макс фон Сюдов Лів Ульман Інгрід Тулін |
| Оператор | Свен Нюквіст |
| Композитор | Ларс Юхан Верле |
| Кінокомпанія | Svensk Filmindustri |
| Дистриб'ютор | Шведський інститут кінематографії і Netflix |
| Тривалість | 99 хв. |
| Мова | Шведська |
| Країна |
 Швеція |
| Рік | 1968 |
| IMDb | ID 0063759 |
Сюжет ред.
В руки режисера потрапляє щоденник покійного художника Юхана Борга. Він і лягає в основу історії, яку розповідає дружина Борга (її роль виконує Лів Ульман), історії про щоденник, про чоловіка, про своє життя з художником, який мучиться «демонами» і безсонням. Але ще більше — снами, або станами, прикордонними між снами і реальністю, щоночі в «годину вовка» (час між трьома і чотирма годинами ранку, коли підіймає голову вся на світі нечисть) терзають автора цих записів, поки не звели його передчасно в могилу .
Паралельно й одночасно з історією психічного і фізичного вмирання художника (Макс фон Сюдов) розгортається історія принижень, яких зазнає майстер в результаті спілкування з сильними світу цього, принижень, які чиняться їм самим молодій люблячій дружині,котра з жахом дивиться на процес розпаду його психіки, і трагічна історія кохання чоловіка і жінки, художника і моделі, молодості і старіння. Драматизм ситуації посилюється ще тим, що всі ці страждання припадають на період вагітності героїні.
У ролях ред.
- Макс фон Сюдов — Юхан Борг
- Лів Ульман — Альма Борг
- Гертруд Фрід — Корінн фон Меркенс
- Георг Рюдеберг — архівіст Ліндхорст
- Ерланд Юзефсон — барон фон Меркенс
- Найма Віфстранд — стара з капелюхом
- Ульф Йоханссон — терапевт Геербранд
- Гудрун Брост — Гамла фон Меркенс
- Бертил Анденберг — Ернст фон Меркенс
- Інгрід Тулін — Вероніка Воґлер
Нагороди та номінації ред.
Нагороди ред.
- 1968 Нагорода Національного товариства кінокритиків США
- Кращий режисер — Інгмар Бергман (також за фільм «Сором»)
- 1969 Нагорода Національної ради критиків США (National Board of Review)
- Краща жіноча роль — Лів Ульман (також за фільм «Сором»)
Цікаві факти ред.
- «Годиною вовка» психоаналітики називають час, коли людина, залишившись одна, підбиває підсумки.
- 11-й годині дня народ в Москві охрестив «годиною вовка», тому що в зв'язку з боротьбою за тверезість в СРСР в 1970-80 роки тільки з цього моменту було дозволено продаж в магазинах міцних спиртних напоїв, і як раз в цей момент на знаменитому годиннику столичного Театру ляльок ім. Образцова відкривалася дверцята будиночка з фігурою вовка, що служило сигналом для чекавших в черзі в сусідньому гастрономі[1].
Примітки ред.
- ↑ Марія Саприкіна. Годинники Театру ляльок Образцова. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 3 червня 2022.
Література ред.
- І. Бергман. «Час вовка» // Архівована копія / Переклад зі шведської А. Афіногенова. — 440 с. Архівовано з джерела 4 березня 2016
Посилання ред.
- "Час вовка» на сайті IMDb (англ.)
- 23321 Час вовка на сайті AllMovie (англ.)