Ванда Одольська
Ванда Одольська (пол. Wanda Odolska; нар. 1909, Полтава[1], пом. 28 лютого 1972, Варшава[2]) — польська радіожурналістка і компартійна пропагандистка.
Батька звали Тадеуш[3]. Наприкінці 40-х і на початку 50-х років ХХ ст. була коментаторкою радіопередачі «Справи і люди» та однією з ведучих пропагандистської передачі «Fala 49», у якій вихваляла Сталіна, засуджувала «американських паліїв, заводіїв, доморослих спекулянтів», звинувачувала примаса Стефана Вишинського у відсутності патріотизму, говорила, зокрема, що «це завдяки Сталіну поляк знову любить квіти, спокійно працює і вірить у тривкість миру»[4]. Після смерті свого редакційного колеги, ведучого «Fala 49» Стефана Мартики, застреленого 9 вересня 1951 р., Одольська попрохала Берута надати їй захист МГБ[5]. У березні 1953 року після смерті Сталіна стверджувала: «Цього болю не можна виплакати. Цієї втрати не можна виміряти нічим»[6]. Була коханкою офіцера МГБ, а потім радіожурналіста Єжи Рибчинського[5].
Похована на Військовому кладовищі у Варшаві на Повонзках[7].
Відзнаки і нагороди ред.
- Орден Прапора Праці II класу (1954)[3]
- Офіцерський хрест Ордену Відродження Польщі (1952)[8]
- Золотий Хрест Заслуги (1950)[9]
Примітки ред.
- ↑ Jerzy Myśliński, Mikrofon i polityka: z dziejów radiofonii polskiej, 1944-1960, 1990
- ↑ Kalendarz zgonów – zmarli 28 lutego 1972. chronologia.pl. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ а б Uchwała Rady Państwa z dnia 8 lipca 1954 r. o nadaniu odznaczeń państwowych (PDF). 98 (польською) . № 1160 (вид. Monitor Polski). 1954. Архів оригіналу за 8 липня 1954. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ Wiesław Kot, „Polskie dekady. Kronika naszych czasów”, Wydawnictwo Podsiedlik-Raniowski i spółka, Poznań, b.d.w., s. 25
- ↑ а б Tadeusz Płużański (29 лютого 2012). Na usługach komuny (польською) . Bibuła, pismo niezależne. Процитовано 8 листопада 2013.
- ↑ Wojciech Roszkowski, „Najnowsza historia Polski 1914-1993” t. 2, Warszawa 1995, s. 263.
- ↑ Lista pochowanych. Wanda Odolska. um.warszawa.pl. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 22 lipca 1952 r. o nadaniu odznaczeń państwowych (PDF). 70 (польською) . № 1141 (вид. Monitor Polski). 1952. Архів оригіналу за 22 липня 1952. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ Postanowienie o odznaczeniu z dnia 22 lipca 1950 r. (PDF). 87 (польською) . № 1077 (вид. Monitor Polski). 1950. Архів оригіналу за 22 липня 1950. Процитовано 13 травня 2018.