Беатріче Ченчі
Беатріче Ченчі (італ. Beatrice Cenci; 6 лютого 1577, палаццо Ченчі, Рим — 11 вересня 1599, міст Святого Ангела, Рим) — батьковбивця, дочка римського аристократа Франческо Ченчі (1527–1598), що прославилася красою і мужньою поведінкою під час розслідування і страти. У 1598 році разом з мачухою Лукрецією Петроні-Ченчі і братом Джакомо вступила в змову, щоб убити батька, «грубого і розбещеного» старого. Була засуджена за цей злочин і страчена разом зі спільниками через відсічення голови. Ця історія послужила сюжетом численних літературних творів.
| Беатріче Ченчі | |
|---|---|
| італ. Beatrice Cenci | |
 | |
| Народилася |
6 лютого 1577[1][2] Рим, Папська держава[1][2] |
| Померла |
11 вересня 1599[1][2][…] (22 роки) Рим, Папська держава[1][2] ·обезголовлення |
| Поховання | Темп'єтто[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Папська держава |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | італійська[2] |
| Титул | patriciand[4] |
| Батько | Francesco Cencid[1][2] |
 | |
Цю історію згадує Тарас Шевченко в поемі «Княжна».
Примітки ред.
Див. також ред.
Джерела ред.
- О. Стужук. Ченчіо (Ченчі, Cenci) Беатріче // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 730.
Посилання ред.
- Ченчіо (Ченчі) Беатріче [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]