Анна Андерсон
Анастасія Чайковська (у шлюбі — Манахан), більш відома, як Анна А́ндерсон[5][6] (нар. 16 грудня 1896 — пом. 12 лютого 1984 в Шарлотсвіллі, штат Вірджинія, США) — одна із найбільш відомих жінок, які видавали себе за княжну Анастасію, дочку останнього російського імператора Миколая ІІ й імператриці Олександри Федоровни, яка, за загальноприйнятою думкою, була розстріляна разом зі своєю сім'єю 17 липня 1918 року більшовиками в Єкатеринбурзі. За однією з версій, насправді Ганна Андерсон була Францискою Шанцковською, працівницею берлінського заводу, який випускав вибухові речовини[7][8][9]. Її генетичну близькість до сім'ї Шанцковських підтвердили два незалежних один від одного тести ДНК, зроблені після її смерті.
| Анна Андерсон | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Franziska Schanzkowska |
| Народилася |
16 грудня 1896[1] Борови-Ляс, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Померла |
12 лютого 1984[1][2][3] (87 років) Шарлотсвілл, Вірджинія, США ·пневмонія |
| Поховання | Seeon Abbeyd |
| Країна |
 США.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Місце проживання |
Wittenaud Берлін Seeon Abbeyd Ойстер-Бей Garden City Hoteld Парк-авеню Вестчестер Зенде Шарлотсвілл |
| Діяльність | акторка |
| Знання мов | німецька і англійська[4] |
Смерть княжни ред.
17-річна Велика княжна Анастасія Миколаївна, згідно із загальноприйнятою версією була розстріляна разом зі своєю сім'єю вранці 17 липня 1918 року у підвалі в Будинку Іпатьєва в Єкатеринбурзі. Її смерть була перевірена та засвідчена очевидцями[10]. Наприклад, Яків Юровський, чекіст і один із головних учасників розстрілу, стверджував, що вся сім'я і оточення, включаючи Анастасію, були вбиті[11]. Відмічалось, втім, що Анастасія померла одна з останніх;— по звіту помічника білогвардійського слідчого Миколи Соколова[12]. Лорд Луїс Маунтбеттен так само підтверджував, що його кузина Анастасія «отримала 18 штикових ударів».
Але існують показання очевидців, які засвідчували спасіння юної княжни, серед них чоловік, що проживав навпроти дому Іпатьєва і стверджував, що княжна втекла і заховалась у сусідньому домі. Проте жодних доказів, спроможних підтвердити чи спростувати це твердження, не існує. Версія про чудесне спасіння Анастасії була повністю спростована після того, як в 1991 році в околицях Єкатеринбурга були знайдені залишки Миколая II, його сім'ї та придворних, окрім Цесаревича Олексія й Великої Княжни Марії. Були проведені генетичні експертизи: у 1993 році — в Олдермастонському центрі криміналістичних досліджень в Англії, у 1995 році;— у Військово-медичному інституті Міноборони США, в листопаді 1997 року;— в Республіканському центрі судово-медичної експертизи МОЗ Росії. 30 січня 1998 року комісія завершила роботу. Висновки комісії: «Залишки, знайдені в Єкатеринбурзі, є залишками Миколая II, членів його сім'ї та наближених людей».
Примітки ред.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Vorres, I, The Last Grand Duchess, p.19
- ↑ Анастасия: Загадка Анны (1986)
- ↑ Once A Grand Duchess: Xenia, Sister of Nicholas II, by John Van der Kiste & Coryne Hall, p.174
- ↑ Vorres, I, The Last Grand Duchess, p.240
- ↑ Теплов, И. (20 квітня 2008). «Анастасия». История продолжается. Портал интересных статей. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 31 грудня 2008.
- ↑ King and Wilson (2003), p. 314.
- ↑ The executioner Yurovsky's account (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 31 грудня 2008.
- ↑ Соколов, Н. Убийство царской семьи — С. 366