Андронік Асен
Андронік Асен (грец. Ανδρόνικος Ασάν, болг. Андроник Асен; д/н — 1332) — 2-й пожиттєвий епітроп (наглядач) Мореї (Містри) в 1316—1322 роках.
| Андронік Асен | |
|---|---|
| Народився | 14 століття |
| Помер | 1332 |
| Країна |
.svg){kind=small} Болгарія.png){kind=small} Візантійська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Посада | стратег |
| Рід | Ашан |
| Батько | Іван Асен III |
| Мати | Irene Palaiologinad |
| Брати, сестри | Michael Asand, Isaac Asand, Manuel Asand, Constantine Asand, Theodora Palaiologina Asaninad і Maria Asaninad |
| Діти | Ірина Асеніна, Manuel Komnenos Raoul Asanesd і Johannes Asanesd |
Життєпис ред.
Походив з болгарської династії Асенів. Син Івана Асена III, царя Болгарії, та Марії (доньки візантійського імператора Михайла VIII). Був дитиною, коли 1280 року внаслідок повстання Іван Асена III було повалено, й він разом з родиною втік до Константинополя.
У 1316 році вуйко — Андронік II, імператор Візантії, призначник Андроніка Асена епітропом (наглядачем) Містри (Мореї). Відновив політику розширення візантійських володінь на Пелопоннесі, скориставшись послаблення Ахейського князівства внаслідок внутрішньої боротьби, а потім протистояння з Неаполітанським королівством.
1320 року, з огляду на відсутність князя Джованні, Андроник захопив замки Акови, Поліфенгос, Карінти і Святого Георгія в Скорті. Того ж року в битві біля замку Св. Георгія завдав поразки ахейському війську. Наслідком стало потужне просування вглиб півострова. Дрібні ахейські феодали стали визнавати зверхність Візантії в обмін на підтвердження володіння їхніми феодами. Згодом вони почали приймати православну віру. Зрешкою Андроніку завоювати майже всю Аркадію (центральний ПЕлопоннес) і він почав планувати захоплення всього Пелопоннесу.
1322 року був відкликаний до Константинополя, з метою посунути з Константинополя прихильника Андроніка III — Іоанна Кантакузина, — з яким в імператора Андроніка II почалася боротьба за владу. Проте Кантакузин зміг ухилиться від цього призначення і залишився поруч з Андроніком III. Епітропство було віддано якомусь Андрію, про якого не збереглося відомостей. Після подальшу долю Андроніка Асена також нічого не відомо.
Родина ред.
Дружина — донька протовестіарія Михайла Дуки Тарханіота
Діти:
- Мануїл Комнін Рауль (д/н—після 1344)
- Іоанн (д/н—після 1343)
- Ірина, дружина Іоанна VI Кантакузина, імператора Візантії
- Олена
Джерела ред.
- Housley, Norman (1992). The later Crusades, 1274—1580: from Lyons to Alcazar. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-822136-4.