Ільченко Олександр Єлисейович
| Олександр Єлисейович Ільченко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
4 червня 1909 Харків | |||
| Помер |
16 вересня 1994 (85 років) Київ | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР,  Україна | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, сценарист, громадський діяч | |||
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | з 1929 | |||
| Жанр | сценарій і проза | |||
| Членство | СП СРСР і Національна спілка письменників України | |||
| Нагороди |
     | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Олекса́ндр Єлисе́йович І́льченко (4 червня 1909, Харків — 16 вересня 1994, Київ) — український письменник, сценарист. Член Спілок письменників України та СРСР.
Життєпис ред.
Народився 4 червня 1909 року в місті Харкові в сім'ї залізничника.
В 1928–1931 роках навчався на літературно-лінгвістичному факультеті Харківського інституту народної освіти.
У 1937 році його батька, Єлисея Матвійовича, за доносом репресували, звинувативши у причетності до «організації українських буржуазних націоналістів». Він помер від голоду та обморожень в таборі на Тайшеті.
Під час нацистсько-радянської війни був спеціальним кореспондентом газети «Известия». Нагороджений медалями.
Помер у 85-річному віці 16 вересня 1994 р. у Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.4165833° пн. ш. 30.5018056° сх. д.).
Родина ред.
Батько трьох доньок, зокрема кіноредакторки та сценаристки Наталі Ільченко. Двоюрідний брат актора Данила Ільченка.
Творчість ред.
Друкувався з 1929 року. Був членом Спілки письменників України.
Автор химерного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», повісті «Петербурзька осінь», п'єси «Завтра вранці» тощо, сценаріїв художнього фільму «Роман і Франческа» (1961) та документальної стрічки «Шахтарі Донбасу» (1950).
Роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» з 1958 по 1985 рік виходив чотири рази, а до 75-ліття автора він побачив світ у російському перекладі в Москві, з ілюстраціями Юрія Логвина.
У доробку О. Ільченка також повісті «Італійське каприччо», «Звичайний хлопець», «Солом'яна рукавичка», кіносценарії, п'єси, оповідання.
Працюючи в журналі «Україна» (1943 року в Москві, а потім у Києві), активно виступав з нарисами і публіцистичними статтями.
Вшанування пам'яті ред.
У 2017 році, у Києві, на фасаді будинку № 73 по вулиці Володимирській, де з 1972 року до кінця життя жив Олександр Ільченко, встановлена меморіальна дошка на вшанування його пам'яті[1].
Література ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ільченко Олександр Єлисейович |
- Письменники Радянської України. 1917—1987. К., 1988. — С.243-244;
- Українська літературна енциклопедія. Т.2. К., 1990. — С.309—310;
- Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.303;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.551.
- В журналі «Перець» № 12 за 1984 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений 75-річчю митця.[2]
Примітки ред.
- ↑ У профілі козака Мамая: у Києві відкрили меморіальну дошку Олександрові Ільченку
- ↑ Журнал перець 1984 12. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
Посилання ред.
- Марко Роберт Стех «Очима культури» № 50. Про український «химерний роман» 1960-80-х рр.
- ilchenko.orgfree.com [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Забута таємниця козака Мамая // «Дзерало тижня». № 19 (747) 30 травня — 5 червня 2009
- Олександр Ільченко, автор «химерного роману з народних вуст» // Газета «День». № 166, 10 вересня 1999 [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Сторінка присвячена письменнику, з світлинами з сімейного архіву [Архівовано 28 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Олександр Єлисейович Ільченко [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті UaModna [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] // UaModna, 5 червня 2015
- Фентезі vs Химерна проза: Ідіостиль ірреального, Куриленко Д.В [Архівовано 26 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Ільченко О. Серце жде: повість: про Т. Г. Шевченка / Олександр Ільченко. — Одеса: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1939. — 452, 1 с. : іл., портр., 17 арк. іл., портр. [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.]