Єлизавета Могила
Єлизавета Могила (рум. Elisabeta Movilă; 1571—1617) — молдавська княжна, дружина правителя Молдавії Єремії Могили. Мати правителів Олександра та Костянтина Могил, а також Раїни, Анни, Марії-Амалії та Катерини Могилянок, які були одружені з представниками руських та польських шляхетських родів.
| Єлизавета Могила | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1571 |
| Померла |
1617 Константинополь |
| Країна |
 Молдовське князівство |
| Титул | принцеса |
| Батько | Thomas Csomortány de Losoncz (?)d[1] |
| Мати | NN Lozinskad[1] |
| У шлюбі з | Єремія Могила |
| Діти | Олександр Могила, Костянтин Могила, Раїна Вишневецька, Анна Могилянка, Марія Могилянка, Катерина Могилянка |
Життєпис ред.
В науковій літературі присутні дві версії походження Єлизавети. За однією, її батьком був Ґеорґіос Катаратос, грецький купець в Хотині. Після одруження з Кристиною Лозонською (ймовірно, кровно спорідненою з молдавським господарем Александру Лепушняну), грек отримав за неї значне віно, набувши у володіння її родове село Лозну біля Дорохою. При цьому Ґеорґіос змінив ім’я на Ґеорґе Лозонський чи Ізлозяну (Lozonschi, Izlozeanu). В 1597 р. Ґеорґе став пиркалабом Хотина[2].
За іншою версією, батьком Єлизавети був знатний угорець з Трансильванії Томаш Чомортані (Tamás Csomortányi). Хоча румунський історик Север Зотта ще на початку ХХ ст. спростував це твердження[3], окремі дослідники[4] продовжували дотримуватися версії про угорське походження Єлизавети.
В 1587 р. (за іншими даними, в 1588 або в 1591 р.[2]) Єлизавета вийшла заміж за Єремію Могилу, майбутнього молдавського правителя. Після його смерті у 1606 році деякий час була регенткою при своєму синові Костянтинові, якого у 1611 році позбавили трону. В 1615 році за допомогою своїх зятів з багатих магнатських родин України посадила на трон чотирнадцятирічного сина Олександра. Та вже у 1616 році Могили їх союзники були розбиті турками та позбавлені влади в Молдавії.
Після поразки в боротьбі за Молдавію Єлизавета прийняла чернецтво в Константинополі, де й померла 1617 року.
Примітки ред.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ а б Смерека Б. Єлизавета Могила і Мирон Барновський – покровителі Задарівського монастиря (за документами XVII–XVIII ст.) // Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”. Львів, 2023. Вип. 33. С. 197
- ↑ Zotta S. Comunicări mărunte // Arhiva Genealogică. Iaşi, 1913. Anul II (iulie-septembrie 1913). P. 178–180.
- ↑ Spieralski Z. Awantury mołdawskie. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1967. S. 145.