|
Найкоротший варіант молитви «Отче наш» знаходиться в найдавніших рукописах у Папірусі 75 (поч. III ст.), [[Ватиканський кодекс|Ватиканському кодексі]] (IV ст.) Євангелія від Луки, та Синайському палімпсесті (IV ст.) Євангелія від Луки.
== Версії Матфея та Луки ==
[[Патерностер (ліфт)|Патерностер (вид пасажирського ліфта)]] —походить від латинського словосполучення ([[Латинська мова|лат.]] ''pater noster'') перекладається як «Отче наш», оскільки система схожа за принципом на перебирання [[Чотки|чоток]] ченцями, коли вони читають молитви.<ref>{{Cite web |title=Is It Time for Germany’s Doorless Elevators to Move On?|url=https://www.wsj.com/articles/in-escalating-battle-germansin-escalating-battle-germansstep-up-for-doorless-elevatorsstep-up-for-doorless-elevators-1435260282 |title=Is It Time for Germany’s Doorless Elevators to Move On?|last=Benoit|first=Bertrand|website=WSJ |language=en-US|accessdate=2023-01-17 |language=en-US|first=Bertrand|last=Benoit}}</ref> ▼[[Критика Біблії|Теологи]] звертають увагу на те, що Господня молитва є в Євангеліях від Матвія та Луки, але відсутня у [[Євангеліє від Марка|Євангелії від Марка]]. Це спонукає думати, що Лука та Матвій незалежно один від одного і по-різному опрацювали [[Джерело Q|гіпотетичну збірку слів Христа "Q".]] {{Sfn|Farmer|1994|с=[https://books.google.com/books?id=KkO4qzxHrsEC&pg=PA49 49]}}
Маріанус Пале Гера вважає що імовірно різні версії використовувались у різних християнських громадах: від Матвія - в єврейській, а від Луки - у неєврейських». {{Sfn|Hera|2019|сторінки=80–81}}
Йоаким Єремія натомість вважає, що первинною є версія Матвія.{{Sfn|Jeremias|1964|с=11}} Майкл Гулдер, Томас Дж. Мосбо та Кен Олсон вважаують що у коротшій версії Луки були відкинуті повторення і багатослів'я версії Матвія. {{Sfn|Olson|2015|сторінки=[https://books.google.com/books?id=WQ90BgAAQBAJ&pg=PA101 101–118]}}
[[Микола Хвильовий]] в етюді «Юрко» переосмислив молитву на модерний лад: «Отче наш, електричної системи віку, да буде твоя непохитна воля там — на землі, як тут — в заводі.»<ref>{{Cite web |title=Сторінка:Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf/72 — Вікіджерела|url=https://uk.wikisource.org/wiki/Сторінка:Микола_Хвильовий_-_Сині_етюди.pdf/72 |title=Сторінка:Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf/72 — Вікіджерела|website=uk.wikisource.org |language=uk|accessdate=2023-01-17 |language=uk}}</ref> ▼Наразі у християнській традиції використовується саме версія від Матвія. {{Sfn|Leaney|1956|с=104}}
== Текст ==
== Пояснення в [[Отці Церкви|Отців Церкви]] ==
[[Аврелій Августин]] дає наступний аналіз молитви Господньої, яка розкриває слова Ісуса перед нею в Євангелії від Матвія: {{ВЗ2|Отець ваш знає, чого ви потребуєте, перш ніж ви просите в Нього. Тож моліться так|Мт.|6:8–9}}<blockquote>Нам потрібно використовувати слова (коли ми молимося), щоб ми могли нагадувати собі про те, що потрібно ретельно обдумати, про що ми просимо, а не для того, щоб ми могли думати, що можемо навчити Господа чи перемогти Його. Коли ми кажемо: «Нехай святиться ім’я Твоє», ми нагадуємо собі про бажання, щоб Його ім’я, яке насправді завжди є святим, також вважалося святим серед людей. ...Але це допомога для людей, а не для Бога. ...А що до нашого слова: «Нехай прийде Царство Твоє», то воно неодмінно прийде, хочемо ми того чи ні. Але ми розпалюємо свої бажання царства, щоб воно прийшло до нас і ми могли заслужити там царювати. ...Коли ми говоримо: «Визволи нас від лукавого», ми нагадуємо собі задуматися про те, що ми ще не насолоджуємося станом блаженства, в якому не будемо терпіти зла. ...Це дуже доречно було доручити нам запам'ятати всі ці істини саме цими словами. Якими б не були інші слова, які ми віддаємо перевагу (слова, які той, хто молиться, вибирає, щоб його настрій став для нього більш зрозумілим, або які він просто приймає, щоб його настрій посилився), ми не говоримо нічого, що не міститься в Господньому. Молитва, за умови, звичайно, що ми молимося правильно і належним чином.</blockquote>
== Порівняння з іншими молитовними традиціями ==
У книзі ''The Comprehensive New Testament'' Т. Е. і Дж. Клонць, вказується на подібність Господньої молитви до подібних текстів із ''[[Дгаммапада|Дхаммапада]]'', ''[[Епос про Гільгамеша|Епосу про Гільгамеша]]'', ''Золоті вірші'' та Єгипетської ''[[Книга мертвих|книги мертвих]]''{{Sfn|Clontz|Clontz|2008}}, зокрема згадуються паралелі в [[Книга Хроніки|1 Хронік 29:10-18]] . <ref>{{Біблія|1Chr|29:10-18||1 Chronicles 29:10–18}}</ref> {{Sfn|Clontz|Clontz|2008|сторінки=8, 451}}
Рабин Арон Мендес Чумасейро каже, що майже всі елементи молитви мають відповідники в єврейській Біблії та [[Второканонічні книги|второканонічних книгах]] : перша частина в Ісаї 63:15-16 («Поглянь із неба й подивися зі свого святого й прекрасного житла.. .бо ти наш Отець") <ref>{{Біблія|Isaiah|63:15–16}}</ref> і Єзекіїля 36:23 ("Я виправдаю святість мого великого імені...") <ref>{{Біблія|Ezekiel|36:23}}</ref> і 38:23 ("Я покажу Свою велич і Свою святість і відкрий себе в очах багатьох народів..."), <ref>{{Біблія|Ezekiel|38:23}}</ref> друга частина в [[Книга пророка Овдія|Овдія 1:21]] ("Спасителі піднімуться на гору Сіон, щоб керувати горою Ісава, і царство буде <small>Господнє</small> ") <ref>{{Біблія|Obadiah|1:21}}</ref> і 1 Самуїла 38:18 ("...Це <small>Господь</small> . Нехай робить те, що Йому здається добрим"), <ref>{{Біблія|1Sam|3:18||1 Samuel 3:18}}</ref> третя частина в Приповістях 30:8 ("... нагодуй мене моїм хлібом...»), <ref>{{Біблія|Proverbs|30:8}}</ref> і четверта частина в [[Книга Премудрості Ісуса, Сина Сираха|книзі Сираха 28:2]] («Прости ближньому своєму те, що він зробив, і тоді твої гріхи будуть прощені, коли будеш молитися»). . <ref>{{Біблія|Sirach|28:2}}</ref> «Визволи нас від лукавого» можна порівняти з [[Псалом 118|Псалмом 119:133]] («...нехай не панує надо мною беззаконня»). <ref>{{Біблія|Psalm|119:133}}</ref> {{Sfn|Chumaceiro|1902|сторінки=121–122}}
На думку Чумасейро, ідея про те, що Бог вводить людину у спокусу, суперечить праведності та любові Бога, відтак «Не введи нас у спокусу» не має відповідників у Старому Заповіті. Однак слово «πειρασμός», яке перекладається як «спокуса», також можна перекласти як «випробування», тобі як у Старому Заповіті оповідається про випробування Авраама<ref>{{Біблія|Genesis|22:1}}</ref> та [[Книга Йова|Йова]] .
▲[[Патерностер (ліфт)|Патерностер (вид пасажирського ліфта)]] —походить від латинського словосполучення ([[Латинська мова|лат.]] ''pater noster'') перекладається як «Отче наш», оскільки система схожа за принципом на перебирання [[Чотки|чоток]] ченцями, коли вони читають молитви.<ref>{{Cite web|url=https://www.wsj.com/articles/in-escalating-battle-germansin-escalating-battle-germansstep-up-for-doorless-elevatorsstep-up-for-doorless-elevators-1435260282|title=Is It Time for Germany’s Doorless Elevators to Move On?|last=Benoit|first=Bertrand|website=WSJ|language=en-US|accessdate=2023-01-17}}</ref>
▲[[Микола Хвильовий]] в етюді «Юрко» переосмислив молитву на модерний лад: «Отче наш, електричної системи віку, да буде твоя непохитна воля там — на землі, як тут — в заводі.»<ref>{{Cite web|url=https://uk.wikisource.org/wiki/Сторінка:Микола_Хвильовий_-_Сині_етюди.pdf/72|title=Сторінка:Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf/72 — Вікіджерела|website=uk.wikisource.org|language=uk|accessdate=2023-01-17}}</ref>
=== Отче наш у музиці ===
Різні композитори написали музику на текст "Отче наш" як для літургійного, так і концертного виконання. Серед них:
* 9–10 ст.: [[Григоріанський спів|григоріанський хорал]]
* 1565: Роберт Стоун – Господня молитва <ref>{{Cite web|url=https://www.hyperion-records.co.uk/dw.asp?dc=W18663_GBAKR9111321|title=The Lord's Prayer (Stone)|website=[[Hyperion Records]]|access-date=2021-04-21}}</ref>
* 1573: [[Орландо ді Лассо]] – Pater Noster a4
* 1592: Джон Фармер – Господня молитва
* 1625: [[Генріх Шютц]] — Pater Noster <ref>{{Cite web|url=https://www.cpdl.org/wiki/index.php/Pater_noster,_qui_es_in_coelis,_SWV_89_(Heinrich_Sch%C3%BCtz)|title=Pater noster, qui es in coelis, SWV 89 (Heinrich Schütz) - ChoralWiki|website=[[Choral Public Domain Library]]|language=en|access-date=2021-04-21}}</ref>
* 177?: [[Березовський Максим Созонтович|Максим Березовський]] - Отче наш<ref>{{Cite web|url=https://ufdm.org.ua/tag/m-berezovs-kyy/|title=М. Березовський Archives|website=Український Фонд Духовної Музики|language=uk|access-date=2024-07-30}}</ref>
* 180?: [[Ведель Артем Лук'янович|Артемій Ведель]] - "Отче наш" (з літугрії Івана Златоустого)<ref>{{Cite web|url=https://www.ukma.edu.ua/index.php/about-us/spilnoti/students-life/studentske-samovriaduvannia/89-about-us/172-liturgia-zolotoystogo|title=Артемій Ведель, Кирило Стеценко "Літургії Св. Іоана Золотоустого"|website=Національний університет «Києво-Могилянська академія»|language=uk|access-date=2024-07-30}}</ref>, та окремий піснеспів<ref>{{Cite book
|title=Хорова спадщина Артемія Веделя: проблеми вивчення нотних джерел.
|last=Гусарчук Т.В.
|year=1998.
|series=Українське музикознавство. Вип. 28
|pages=118—126.
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Проблема авторської атрибуції у дослідженні нотної бібліотеки хору Київської духовної академії
|last=Руденко
|first=Людмила
|year=2023
|series=Атрибуція й експертиза книжкових пам’яток: з досвіду
Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: кол. моногр. / відп. ред. Г.І. Ковальчук; НАН
України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т книгознавства.
|location=Київ
|pages=286-298
|doi=https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.494.286
}}</ref>
* 1854: [[Йозеф Райнбергер|Йозеф Рейнбергер]] – Vater Unser
* 1878: [[Чайковський Петро Ілліч|Петро Ілліч Чайковський]] – ''Отче наш'' (Літургія св. Іоанна Златоуста, ор. 41)
* 1883: [[Римський-Корсаков Микола Андрійович|Микола Римський-Корсаков]] – ''Отче наш''
* 1906: [[Леош Яначек]] – ''Otče náš''
* 1910: [[Рахманінов Сергій Васильович|Сергій Рахманінов]] – ''Otche Nash'' (Літургія Іоанна Златоуста, op. 31)
* 1919: [[Еміль Ніколаус фон Резнічек|Еміль фон Резнікек]] – «Vater Unser im Himmel» (Хорова фантазія зі змішаним хором і органом) <ref>{{Cite web|url=https://imslp.org/wiki/Vater_Unser_(Reznicek%2C_Emil_von)|title=Vater Unser (Reznicek, Emil von)|website=[[International Music Score Library Project]]}}</ref>
* 1919: [[Микола Леонтович]] - Отче наш (Літургія св. Івана Златоустого)<ref>Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. До 130-ї річниці від дня народження/ Видання друге, доопрацьоване і доповнене Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. - 272 с., ноти, іл. ISBN 978-966-382-085-9</ref>
* 1926: [[Стравинський Ігор Федорович|Ігор Стравінський]] – ''Otche Nash'' (церковнослов’янська), обр. ''Pater Noster'' (лат., {{Circa|1949}} ) <ref>{{Cite web|url=https://www.boosey.com/shop/prod/Stravinsky-Igor-Pater-Noster-SATB/669394|title=Igor Stravinsky - Pater Noster SATB|website=[[Boosey & Hawkes]]|access-date=2021-04-21}}</ref>
*
== Див. також ==
| 