Простір-час: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Викривлення: там буквально у наступному реченні пояснюється, чому все ж трохи відрізняється (встановити, чи ми знаходимося у вільно падаючому ліфті в гравітаційному полі, або ж там де напруженість поля нульова — можливо) |
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. |
||
Рядок 100:
Зараз Всесвіт продовжує розширюватися. Варто пам'ятати, що під розширенням мається на увазі не лише рух галактик у просторі, але і розширення самого простору. Завдяки цьому, на таке розширення не діють звичайні обмеження [[Спеціальна теорія відносності|СТВ]] — точки, що знаходяться достатньо далеко від спостерігача віддаляються від нього зі швидкістю більшою, за швидкість світла. Відповідно, [[радіус]] доступного для спостережень Всесвіту теж значно більший за 13,7 млрд світлових років — він дорівнює близько 44 млрд світлових років<ref>[https://naked-science.ru/article/nakedscience/rasshiryaetsya-li-vselennaya Расширяется ли Вселенная быстрее скорости света] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930123240/https://naked-science.ru/article/nakedscience/rasshiryaetsya-li-vselennaya |date=30 вересня 2020 }}{{ref-ru}}</ref>. Для опису відстаней у космології часто використовують [[Відстані в космології#Супутня відстань|супутні координати]], що не залежать від розширення простору.
Коли Ейнштейн вперше зрозумів, що Всесвіт, що описується його рівняннями не може бути стаціонарним, він спробував вирішити ситуацію, додавши член, що описує відштовхування між тілами, так звану ''[[космологічна стала|космологічну сталу]]'', позначивши її грецькою літерою <math>\Lambda</math>. За його думкою, таке відштовхування мало б компенсувати притягання, і дозволити зберегти великомасштабну незмінність Всесвіту у часі. Втім, скоро стало зрозуміло, що рівновага, що досягається таким чином — нестійка, а отже не вирішує проблеми. Невдовзі після цього [[Едвін Габбл|Габбл]] опублікував свої дані по вимірюванню червоного зміщення, які вказували на розширення всесвіту, і Ейнштейн відмовився від ідеї всесвітнього відштовхування. Майже все 20 століття космологічна стала вважалася помилкою Ейнштейна і не включалася у моделі Всесвіту. У 1990-их роках стало зрозуміло, що [[Розширення Всесвіту|Всесвіт розширюється]] з прискоренням (останні 5 млрд років, до того швидкість його розширення зменшувалася). Компонент Всесвіту, що відповідає за це прискорене розширення назвали [[темна енергія|темною енергією]], і виявилося, що космологічна стала добре описує її дію<ref>[https://elementy.ru/trefil/21076/Kosmologicheskaya_postoyannaya Космологическая постоянная] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210814072512/https://elementy.ru/trefil/21076/Kosmologicheskaya_postoyannaya |date=14 серпня 2021 }}{{ref-ru}}</ref>.
Космологічна стала має дуже мале значення, порядка 1,15·10<sup>−9</sup> Дж/м³<ref>[http://pdg.ihep.su/htdocs/2019/reviews/rpp2018-rev-astrophysical-constants.pdf Astrophysical Constants and Parameters] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200918205058/http://pdg.ihep.su/htdocs/2019/reviews/rpp2018-rev-astrophysical-constants.pdf |date=18 вересня 2020 }}{{ref-en}}</ref>, а відштовхування, що вона описує, прямо пропорційне відстані. Через це, на дистанціях, менших за галактичні, космологічне відштовхування практично неможливо зафіксувати, проте у масштабах Всесвіту воно домінує. Темна енергія, за даними телескопу [[Планк (космічний телескоп)|Planck]] становить 68% від маси Всесвіту.
Рядок 124:
[[Файл:Yb0.gif|міні|Простір Калабі-Яу]]
У [[Теорія струн|теорії струн]] використовують також тривимірні (які мають дійсну розмірність 6) многовиди Калабі-Яу, які представляються шаром компактифікації простору-часу, так що кожній точці чотиривимірного простору відповідає простір Калабі-Яу.
Многовид Калабі-Яу є компактним келеровим многовидом <math>M</math> із першим [[Клас Чженя|класом Чженя]] <math>c^{\mathbb{Z}}_{1}(M)=0.</math><ref>{{Cite book|title=Михаил Сергеевич Вербицкий - Комплексная алгебраическая геометрия, лекция 12, 16 мая 2014.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>
Рядок 137:
=== Просторово-часова піна ===
Поєднання загальної теорії відносності і [[Квантова механіка|квантової механіки]] — задача, що досі не вирішена. [[Квантова гравітація]] передбачає, що на надзвичайно малих масштабах, порядку 10<sup>−33</sup> см, коливання метрики простору-часу можуть бути надзвичайно великими — настільки великими, що сама топологія простору може змінюватись, у ньому можуть з'являтися і зникати [[Кротовина (фізика)|кротовини]], бульбашки тощо<ref>[https://chandra.harvard.edu/blog/node/558 The Great and the Small: Is Quantum Foam Losing its Fizz?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201029164040/https://chandra.harvard.edu/blog/node/558 |date=29 жовтня 2020 }}{{ref-en}}</ref>. Зафіксувати такі зміни метрики безпосередньо поки що неможливо, проте вже зараз існують обмеження згори на розмір таких флуктуацій<ref>{{Cite web |url=https://arxiv.org/pdf/0912.0535.pdf |title=Limits on Spacetime Foam |accessdate=19 вересня 2020 |archive-date=23 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220123222813/https://arxiv.org/pdf/0912.0535.pdf }}</ref>.
== Примітки ==
| |||