Полярне сяйво: відмінності між версіями

'''Полярне ся́йво '''({{lang-la|aurora polaris}}), також широко відоме як '''північне сяйво''' ({{lang-la|aurora borealis}}) та '''південне сяйво''' ({{lang-la|aurora australis}}) — [[оптичне явище]] світіння окремих ділянок [[ніч|нічного]] [[небо|неба]] в [[Географічний полюс|полярних районах]], яке швидко змінюється. Виникає у верхніх шарах [[Атмосфера планети|атмосфери планети]] під впливом потоків заряджених частинок, які магнітне поле планети спрямовує до полюсів.

 

На поверхні [[Земля|Землі]] такі сяйва спостерігаються на відстані 20—35 ° від [[Магнітні полюси Землі|магнітних полюсів Землі]] одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю.

 

За формами полярне сяйво розрізняють: дифузне сяйво з дугами від однієї точки [[горизонт|горизонту]] до іншої, а також [[Світловий промінь|промені]], стрічки, [[корона|корони]], плями. Тривалість полярного сяйва&nbsp;— від декількох [[хвилина|хвилин]] до декількох [[доба|діб]]<ref name="ГЭС_237"/>. Частота його появи корелює з 11-річним циклом [[Цикли сонячної активності|сонячної активності]], [[пора року|порою року]], 27-денним періодом та магнітною активністю<ref name="АЕС373"/>.

 

== Механізм виникнення ==

Також було виявлено лінії [[Водень|водню]] [[Серія Бальмера|серії Бальмера]] (656,3 и 486,1 нм)<ref name="СиЗиФ_aur_spectr"/>. Енергія випромінювання в невидимій частині спектру суттєво перевищує енергію випромінювання у видимому діапазоні<ref name="АЕС373"/>. Зокрема, значна частина енергії випромінюється в [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовому діапазоні]], але це випромінювання поглинається атмосферою, тож зареєструвати його можна лише із [[Штучний супутник|супутників]]<ref name="СиЗиФ_aur_spectr"/>.

 

 

=== В інфрачервоному діапазоні ===

Загальновідомо, що атмосфера Землі подібна до листкового пирога: нижній, найщільніший шар знаходиться біля поверхні (тропосфера, де і відбуваються процеси, що формують погоду), а найтонші шари знаходяться нагорі. Термосфера та іоносфера перекривають одна одну, це два найвищі шари на висоті від 80 до 700&nbsp;км над поверхнею Землі. Саме тут проходить умовна [[Лінія Кармана|лінія Кармана]], яка визначає край космосу на висоті близько 100&nbsp;км над Землею, а типові барвисті полярні сяйва виникають на висоті від 100 до 250&nbsp;км внаслідок зіткнення атомарного кисню з енергетичними частинками з космосу. Нещодавно виявлене нове полярне сяйво є результатом взаємодії з частками вуглекислого газу, що існує у різних шарах атмосфери. Такі полярні сяйва виникають набагато нижче, а саме на висоті близько 90&nbsp;км. Виявити їх вдалося за допомогою супутника NASA AIRS, атмосферного інфрачервоного зонда на борту супутника спостереження за Землею Aqua. Цей орбітальний апарат було запущено ще 2002 року і з того часу він збирає дані про Землю<ref>[https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/vcheni-vijavili-nevidime-poljarne-sjajvo-na-zemli.html Вчені виявили "невидиме" полярне сяйво на Землі. 05.07.2023, 16:07]</ref>.

 

 

== Полярне сяйво на інших планетах ==

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Гордиец Б. Ф. и др. |заголовок=Солнечная активность и Земля |посилання= |місце= {{М.}} |видавництво=Знание |рік=1980 |сторінок=64 |тираж= |isbn= |ref=Гордиец Б. Ф. }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Мизун Ю. Г. |заголовок=Полярные сияния |посилання= |місце= {{М.}} |видавництво=Наука |рік=1983 |сторінок=135 |серія=Человек и окружающая среда |тираж= |isbn= |ref=Мизун Ю. Г. }}

 

== Посилання ==