Полярне сяйво: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Не стосується полярного сяйва
Немає опису редагування
Мітка: Скасовано
Рядок 1:
{{Універсальна картка}}
'''Полярне ся́йво '''({{lang-la|aurora polaris}}), також широко відоме як '''північне сяйво''' ({{lang-la|aurora borealis}}) та '''південне сяйво''' ({{lang-la|aurora australis}}) — [[оптичне явище]] світіння окремих ділянок [[ніч|нічного]] [[небо|неба]] в [[Географічний полюс|полярних районах]], яке швидко змінюється. Виникає у верхніх шарах [[Атмосфера планети|атмосфери планети]] під впливом потоків заряджених частинок, які магнітне поле планети спрямовує до полюсів.
 
На поверхні [[Земля|Землі]] такі сяйва спостерігаються на відстані 20—35 ° від [[Магнітні полюси Землі|магнітних полюсів Землі]] одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю.
На нижчих широтах полярне сяйво зрідка спостерігається під час [[Магнітна буря|магнітних бурь]], які викликані [[Корональні викиди маси|корональними викидами маси]] [[Сонце|Сонця]].
 
За формами полярне сяйво розрізняють: дифузне сяйво з дугами від однієї точки [[горизонт|горизонту]] до іншої, а також [[Світловий промінь|промені]], стрічки, [[корона|корони]], плями. Тривалість полярного сяйва&nbsp;— від декількох [[хвилина|хвилин]] до декількох [[доба|діб]]<ref name="ГЭС_237"/>. Частота його появи корелює з 11-річним циклом [[Цикли сонячної активності|сонячної активності]], [[пора року|порою року]], 27-денним періодом та магнітною активністю<ref name="АЕС373"/>.
 
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Polarlicht 2.jpg|border|Військово-повітряна база [[Аєльсон]]. [[Аляска]]&nbsp;— полярне сяйво над [[Велике озеро (Аляска)|Ведмежим озером]]
Aurora Timelapse.ogv|border|Пришвидшена 40-хвилинна кінозйомка полярного сяйва в [[Ісландія|Ісландії]]
Aurora2.jpg|border|Полярне сяйво
</gallery></small>
 
== Механізм виникнення ==
Рядок 17 ⟶ 13:
Також було виявлено лінії [[Водень|водню]] [[Серія Бальмера|серії Бальмера]] (656,3 и 486,1 нм)<ref name="СиЗиФ_aur_spectr"/>. Енергія випромінювання в невидимій частині спектру суттєво перевищує енергію випромінювання у видимому діапазоні<ref name="АЕС373"/>. Зокрема, значна частина енергії випромінюється в [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовому діапазоні]], але це випромінювання поглинається атмосферою, тож зареєструвати його можна лише із [[Штучний супутник|супутників]]<ref name="СиЗиФ_aur_spectr"/>.
 
Причиною виникнення Північногополярного сяйва на нижчих широтах, ніж зазвичай, також можуть стати [[Магнітна буря|магнітні бурі]], які викликані викидами[[корональні корональноївикиди маси|корональними викидами маси]] з [[Сонце|Сонця]]. Це пов'язано із занадто великими, вибуховими викидами плазми і магнітних полів з сонячної корони, які здатні створювати збурення в [[Магнітне поле Землі|магнітному полі Землі]]. Ці збурення, в свою чергу, можуть спричинити полярне сяйво, як це сталося на початку березня [[2023]] року, коли сяйво можливо було спостерігати на півдні [[Велика Британія|Великої Британії]]<ref>[https://nnews.com.ua/pivnichne-syajvo-peremistylosya-na-pivden-do-velykobrytaniyi-prychyna-nespodivanogo-yavyshha.html Північне сяйво перемістилося на південь до Великої Британії: причина несподіваного явища. 04.03.2023]</ref>.
 
=== В інфрачервоному діапазоні ===
Рядок 24 ⟶ 20:
Загальновідомо, що атмосфера Землі подібна до листкового пирога: нижній, найщільніший шар знаходиться біля поверхні (тропосфера, де і відбуваються процеси, що формують погоду), а найтонші шари знаходяться нагорі. Термосфера та іоносфера перекривають одна одну, це два найвищі шари на висоті від 80 до 700&nbsp;км над поверхнею Землі. Саме тут проходить умовна [[Лінія Кармана|лінія Кармана]], яка визначає край космосу на висоті близько 100&nbsp;км над Землею, а типові барвисті полярні сяйва виникають на висоті від 100 до 250&nbsp;км внаслідок зіткнення атомарного кисню з енергетичними частинками з космосу. Нещодавно виявлене нове полярне сяйво є результатом взаємодії з частками вуглекислого газу, що існує у різних шарах атмосфери. Такі полярні сяйва виникають набагато нижче, а саме на висоті близько 90&nbsp;км. Виявити їх вдалося за допомогою супутника NASA AIRS, атмосферного інфрачервоного зонда на борту супутника спостереження за Землею Aqua. Цей орбітальний апарат було запущено ще 2002 року і з того часу він збирає дані про Землю<ref>[https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/vcheni-vijavili-nevidime-poljarne-sjajvo-na-zemli.html Вчені виявили "невидиме" полярне сяйво на Землі. 05.07.2023, 16:07]</ref>.
 
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Polarlicht 2.jpg|border|Військово-повітряна база [[Аєльсон]]. [[Аляска]]&nbsp;— полярне сяйво над [[Велике озеро (Аляска)|Ведмежим озером]]
Aurora Timelapse.ogv|border|Пришвидшена 40-хвилинна кінозйомка полярного сяйва в [[Ісландія|Ісландії]]
Aurora2.jpg|border|Полярне сяйво
</gallery></small>
 
== Полярне сяйво на інших планетах ==
Рядок 53 ⟶ 54:
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Гордиец Б. Ф. и др. |заголовок=Солнечная активность и Земля |посилання= |місце= {{М.}} |видавництво=Знание |рік=1980 |сторінок=64 |тираж= |isbn= |ref=Гордиец Б. Ф. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Мизун Ю. Г. |заголовок=Полярные сияния |посилання= |місце= {{М.}} |видавництво=Наука |рік=1983 |сторінок=135 |серія=Человек и окружающая среда |тираж= |isbn= |ref=Мизун Ю. Г. }}
* {{cite web|title=Що таке полярні сяйва та якими вони є на різних планетах Сонячної системи|url=https://universemagazine.com/shho-take-polyarni-syajva-i-yak-vony-vyglyadayut-na-riznyh-planetah-sonyachnoyi-systemy/|work=The Universe. Space. Tech|date=30.04.2022|accessdate=2024-05-14}}
 
== Посилання ==