Назва Татар-Бунар від {{lang-tt[[Кримськотатарська мова|крим.тат.]] Tatar bunar}}, що буквально означає «татарська криниця (колодязь, свердловина)», про що писав ще [[Димитрій Кантемир]] у [[1712]]–[[1716]] роках. Джерело витікало з-під пагорба, на якому лежали руїни стародавньої фортеці. Відносно походження цих самих руїн єдиної думки не було. Німецький географ [[Йоганн Тунманн]] вважав, що Татар-Бунар був колишньою столицею «команських князів» (тобто [[половці]]в) і називався Карабуна, [[Свіньїн Павло Петрович|Павло Свіньїн]] стверджує, що Татар-Бунар є залишком невеликих кам'яних замків, побудованих [[Генуя|Генуєю]] під час володіння берегами [[Чорне море|Чорного моря]]<ref>''Свиньин П. П.'' Описание Бессарабской области// Stratum plus. — Санкт-Петербург — Кишинев — Одесса — Бухарест, 2001—2002. — № 6.</ref>, деякі вважають засновниками міста буджацьких татар і османів. Нинішню ж назву Татарбунари отримали у XVI столітті, коли кримські татари захопили це селище, обернувши його в місце зберігання наживи, що набувалася під час набігів. Татарбунари неодноразово піддавалися розоренням. Поблизу міста закінчується нижній [[Траянові вали|Траянів вал]] і збереглися залишки невеликого стародавнього земляного укріплення.
В 1648 році [[Гійом Левассер де Боплан]] інженер і військовий картограф французького походження, після довгого перебування в Україні, видає [[Генеральна карта України|Генеральну Карту України]] на якій між Акерманом і Кілією є місто Татаребарлат.
