Вікіпедія

Саки Семиріччя: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
посилання з хибами, робота з помилкою. я не проти "покращень", але робіть до кінця.
Мітки: Скасування Скасовано
Рядок 6:
Щодо історії саків [[Семиріччя]], то, наразі немає жодних епіграфічних згадок до часу їхньої міграції на південь, до східних кордонів [[Парфія|Парфії]], де вони стали відомими як ''сакаравли'' чи ''сакарауки''. Джерелами для історичних досліджень тогочасних ''саків'' є здебільшого археологічні пам'ятки. Дуже цікавими, але й настільки ж суперечливими є [[сакське письмо|епіграфічні пам'ятки]] та зображення тамг.
 
Отже, відомо, що у [[166 до н.е.|166]]-165 /5 рр. до н. е. після знакової поразки від [[хунну]] та [[усунь|усунів]] [[юечжі]] мігрують з [[Ганьсу]] до Семиріччя, розбивають саків, й примушують останніх мігрувати на південь. Перетнувши [[Памір]] та [[Каракорум]] саки вийшли до долини [[Сват (річка)|Сват]] та [[Гандхара|Гандхари]]. Трохи згодом саки перетинають [[Гіндукуш]] та розселяються у [[Пенджаб (регіон)|Пенджабі]] та [[Таксила|Таксилі]]. Звідти саки й далі поширюють свою експансію у південному напрямку, захопивши великі території, та давши нову назви захопленим територіям — [[Сакастан]] у сучасному [[Кандагар]]і.
 
У [[129 до н.е.|129 р. до н. е]]. залучені до війни проти [[Селевкіди|Селевкідів]] саки розбивають парфянське військо та вбивають [[Фраат II|Фраата II Аршака]].
 
Після поразки від [[Мітрідат II|Мітрідата II Аршакіда]], напрямок експансії саків із західного змінився на східний, вони захоплюють [[Сінд]], який з цього часу в індійській літературі зветься [[Шакадвіпа]], а у епіграфічних пам'ятках сакських правителів&nbsp;— [[Індо-скіфське царство|Сакастан]] (Saḵastanasa<ref name=":1">{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 48 — Reliquary Inscriptions of Yasi Kamui and Śuḍasa|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=48|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> Saḵastanasa] від [[Гандхара|Гандхари]] до [[Дрангіана|Дрангіани]]) та, згодом, поширюють владу у південно-східному напрямку до [[Гуджарат]]у та західних регіонів сучасної [[Індія|Індії]], де династії Кшахарата та Кардамака (з гілкою Рудрасімха), більше відомі як [[Західні Кшатрапи]], панують до V&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>{{ref-en}} Jason Neelis. Passages to India: Śaka and Kuşāņa migration in historical context. Shrinivasan. 2007.</ref>
[[Файл:IndoScythianKingdom.svg|thumb|left|400px|Території розселення саків на індоіранській межі.]]
 
Рядок 107:
Наразі найпоширенішою є думка, за якою скіфи взяли під свій контроль [[Матхура|Матхуру]] близько межі першої та другої третин першого сторіччя до н.&nbsp;е. За нумізматичними пам'ятками першим кшатрапом на цих територіях був Гаґамаша Гаґана (чи дві різні персони&nbsp;— Гаґамаша та Гаґана). Ступінь їхніх родинних зв'язків з наступними правителями чи взагалі їх наявність невідома.
 
Найбільш інформативним щодо перших Північних Кшатрапів є [https://gandhari.org/catalog?textID=48 напис на Левовій Капітелі<ref name=":1" />], який показує особливий статус дружини магакшатрапа Раджувули Ясі Камуйї та можливе поєднання у цьому шлюбі двох різних гілок сакської еліти.
 
Уже за сина Ясі та Раджувули Содаси Північні Кшатрапи потрапили у залежність до [[Кушанське царство|Кушан]].
Рядок 116:
!Ім'я!!Роки<br/> панування!!Ім'я та титулатура<br/> грецькою !! Джерело!! Ім'я та титулатура<br/>[[пракрит]]ами !! Джерело!! Примітки
|-
|'''Арта Сурена''' || ||''Χαραηωστει Σατραπει Αρταυου '' || ||'' Kshatrapasa pra Kharaostasa Artasa putrasa''||нумізматика<ref>{{Cite web|title=Gandhari.org – CKC 225 — Tri-chalkon of Kharahostes|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=2744|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> нумізматика] || ''перший наразі відомий правитель з саків на території Індії та кшатрап м. Чухса, слід враховувати той факт, що його ім'я відоме виключно як патронім, можливо рух саків до Індії за часів [[Май Сурена|Мая-Моги]] очолював його син Харагоста.''
|-
|rowspan="2"|'''Харагоста Камуйя''' ||rowspan="2"| ||rowspan="2"|''Χαραηωστει Σατραπει Αρταυου '' ||rowspan="2"| [[Файл:Kharahostes Northern Satrap coin.jpg|150px|]] ||'' Kshatrapasa pra Kharaostasa Artasa putrasa'' ||[[Файл:Kharahostes Northern Satrap coin.jpg|150px|]] ||rowspan="2"|''син Арти, перший з представників династії, хто носив ім'я Камуйя, яке згодом стало назвою цієї окремої гілки Сурена''
|-
|''Khaṟaostasa yuvaraña'' ||CKI0048<ref name="[https:1" />/gandhari.org/catalog?textID=48 CKI0048]
|-
| rowspan="2"|'''Гаджатрія<br/>(Муджатрія)''' || rowspan="2"| || rowspan="2"|'' '' || rowspan="2"| ||''(av.) maharajasa mahatasa dhramikasa rajatirajasa ayasa <br/> (ob.) kṣatrapasa kharaostaputrasa mujatriasa ''|| [[Файл:Hajatria Northern Satrap.jpg|150px]] ||rowspan="2"| ''Син та наступник Харагости, брат Ясі Камуї, відомий лише за раритетними монетами. Сучасник Аза (II). Ймовірно правив нетривалий час, за невизначених обставин його наслідував чоловік сестри Раджувула.''
|-
|''bhratra hayuar⟨*e⟩na'' ||CKI0048<ref name="[https:1" />/gandhari.org/catalog?textID=48 CKI0048]
|-
| rowspan="2"|'''Раджувула''' ||rowspan="2"| ||rowspan="2"| '' '' || rowspan="2"| [[Файл:Rajuvula coin with Greek legend.jpg|150px|]] || ''Chatrapasa apratihatacakrasa Rujuvulusa''<br/>''Mahakșatrapasa apratihatacakrasa Rujuvulusa'' ||нумізматика<ref>{{Cite web|title=Gandhari.org – CKC 238 — Drachm of Rajuvula|url=[https://gandhari.org/catalog?itemID=2669|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> нумізматика] <br/>нумізматика<ref>{{Cite web|title=Gandhari.org – CKC 240 — Tri-chalkon of Rajuvula|url=[https://gandhari.org/catalog?itemID=2671|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> нумізматика]<br/> || rowspan="2" | ''Чоловік Ясі Камуї, доньки Харагости. Серія монет з легендою'' {{lang-el|σωτηρος}} ''та'' [[брахмі]] ''apratihatacakrasa свідчить про певну важливу військову перемогу, можливо захоплення [[Сіалкот|Сагала]]''
|-
|''mahakṣatrovasa Rajulasa''|| CKI0048<ref name="[https:1" />/gandhari.org/catalog?textID=48 CKI0048]
|-
|'''Ясі Камуйя''' || || || || ''agramaheṣ̱ia Yasia Kamuia<br/> dhitra Khaṟaostasa yuvaraña'' || CKI0048<ref name="[https:1" />/gandhari.org/catalog?textID=48 CKI0048] ||''дружина Раджувули з титулом '''старша дружина Ясі, Камуйї донька'''''
|-
|rowspan="2"|'''Содаса''' ||rowspan="2"| ||rowspan="2"| ||rowspan="2"| || ''Mahakshatrapaputasa Khatapasa Sodasasa'' || [[Файл:Sodasa coin from Mathura.jpg|150px|]] ||rowspan="2"|''син та наступник Ражувули, з нумізматичних джерел&nbsp;— на певному етапі (ймовірно третя чверть чи межа другої-третьої третини першого сторіччя) залежність від [[Кудзула Кадфіз|Кудзули Кадфіза Кушана]].''
|-
|''mahakṣatravasa vajulasaputra śuḍase kṣatrave''|| CKI0048<ref name="[https:1" />/gandhari.org/catalog?textID=48 CKI0048]
|-
|colspan="7"|
Рядок 164:
 
==== [[Апракараджі|Царі Апрака (Апракараджі)]] ====
 
'''Апракараджі'''&nbsp;— династія раджів [[Баджаур|Апрак (Баджаура)]]. Першим відомим правителем є Віджаямітра, початок правління якого припадає на останню третину/чверть I&nbsp;ст.{{До}} Апракараджі були великими прихильниками [[буддизм]]у. Саме велика кількість посвят, які супроводжували побудову монастирів та інших культових споруд, зроблених від імені представників цієї династії, зберегли їхні імена до нашого часу. Відомі нечисленні монети останніх із відомих представників Апракарадж, карбовані за часів царя царів Гондофара. Цікавим фактом є стан дружин апракарадж. За багатьма епіграфічними пам'ятками нам відомі імена дружин чи не всіх правителів Апраку. Іншим цікавим фактом є титул [[стратег]], який носили, ймовірно, молодші представники династії. Наразі висловлено гіпотезу щодо певної експансії представників однієї з молодших гілок Апракараджів до Ґандгари та підтримку Апракараджами Абдагаза у боротьбі з кушанами.<ref name="M. C. Skinner and W. K. Rienjang.">{{ref-en}} M. C. Skinner and W. K. Rienjang. Locating the Apraca Dynasty: New Evidence for an Old Problem. Religion, Society, Trade and Kingship: Archaeology and Art in South Asia and along the Silk Road, 5500 BCE-5th Century CE. Dev Publishers & Distributors. New Delhi. </ref>
 
На деяких, ймовірно перших емісій, монетах царя царів Саса(на) Гондофара, який вірогідно наслідував Абдагаза (племінника царя царів Гондофара Великого) зазначено таке: «Магараджа, син брата Асп(аварм)и, захисник Сас» (CKC 289<ref>{{Cite web|title=Gandhari.org – CKC 289 — Drachm of Sasan|url=[https://gandhari.org/catalog?itemID=2720|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKC 289]). Наразі під Аспою з цієї легенди запропоновано бачити представника молодшої гілки Апракарадж Аспаварму. Якщо в подальшому це припущення підтвердиться, то це пояснить зникнення Апракарадж за часів [[Кушанське царство|Кушан]]. Останньою епіграфічною згадкою представників цього царського роду є посвята доньки цариці Утари на ім'я Хамдадата, яку датовано 110—111&nbsp;р. (CKI 225<ref>{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 225 — Reliquary Inscription of Khaṃdadata|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=225|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKI 225]). Жодних титулів чи регалій Хамдадати чи її матері Утари не наведено. Жодного чоловіка з цього роду у посвяті вже не згадано.
 
{| class="collapsible collapsed wikitable"
Рядок 173 ⟶ 174:
!Ім'я!!Роки<br/> панування!! Ім'я та титулатура<br/>[[пракрит]]ами !! Джерело!! Примітки
|-
|'''Віджаямітра (I)''' || остання чверть I&nbsp;ст. {{До}} ||''Viyakamitras̱a Apracaraj̱asa''||CKI 176<ref name=":2">{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 176 — Reliquary Inscriptions of Menandros and Vijayamitra|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=176|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKI 176] || ''Перший наразі відомий раджа Апраку''
|-
|'''Вішуварма''' ||(?&nbsp;— -1/1) ||''Viṣ̄uvarmasa Avacarayasa'' || CKI 242<ref name=":3">{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 242 — Reliquary Inscription of Iṃdravaṃma|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=242|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>, CKI 247<ref>{{Cite242], web|title=Gandhari.org – CKI 247 — Reliquary Inscription of Lona|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=247|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>, CKI 265<ref247], name=":4">{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 265 — Reliquary Inscription of Utara|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=265|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKI 265] || ''Син Віджаямітри (І) та батько Віджаямітри (ІІ). Правив, напевно, нетривалий час. Посвята його вдови Рухуньї, зроблена в часи правління їхнього сина (CKI 405<ref name=":5">{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 405 — Reliquary Inscription of Rukhuna|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=405|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKI 405]), датована за різними, вживаними у той час ерами, дала можливість синхронізувати ці календарні системи.''
|-
|'''Віджаямітра (II)''' || (-1/1&nbsp;— ''після'' 31/32) ||''Viyakamitras̱a Apracaraj̱asa /<br/> (raño) Kulutasa Vijayamitasa''||CKI 176<ref name="[https:2" />, CKI 241<ref name=":6">{{Cite web|title=Gandhari/gandhari.org –/catalog?textID=176 CKI 241 —176], Reliquary Inscription of Iṃdravaṃma and Wife|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=241|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>, CKI 242<ref241], name="[https:3" />, CKI 257<ref>{{Cite web|title=Gandhari/gandhari.org –/catalog?textID=242 CKI 257 —242], Reliquary Inscription of Śatruleka|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=257|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>, CKI 265<ref257], name="[https:4" />, CKI 359<ref>{{Cite web|title=Gandhari/gandhari.org –/catalog?textID=265 CKI 359 —265], Reliquary Inscription of Prabhudi|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=359|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>, CKI 402<ref>{{Cite359], web|title=Gandhari.org – CKI 402 — Reliquary Inscription of Iṃdragivaṃma|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=402|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>, CKI 405<ref402], name="[https:5" />, CKI 454<ref>{{Cite web|title=Gandhari/gandhari.org –/catalog?textID=405 CKI 454 — Reliquary405], Inscription of Naganaṃda|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=454|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>, CKC 249<ref name=":7">{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 249 —454], Reliquary Inscription of Senavaṃma|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=2768 CKC 249|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>]|| ''Найвідоміший представник цієї династії. В останні роки правління, за царя царів Гондофара бив власну монету.<ref name="R. C. Senior">{{ref-en}} [https://iranicaonline.org/articles/indo-scythian-dynasty-1 R. C. Senior, «INDO-SCYTHIAN DYNASTY» Encyclopædia Iranica, online edition, 2017]</ref>''
|-
|'''Індравасу''' || (''після'' 31/32&nbsp;— ?) || ''Iṃdravasu Apacaraja /<br/>Vijayamitraputrasa Itravasusa Apracarajasa '' || CKI 241<ref name="[https:6" />, CKC 306<ref>{{Cite web|title=Gandhari/gandhari.org/catalog?textID=241 –CKI CKC 306241], — Tetradrachm of Indravasu|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=2825|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKC 306] || ''Останній наразі відомий Апракараджа. Можливо, царство Апрака було ліквідовано внаслідок протистояння Кудзули Кадфіза та Абдагаза, небожа Гондофара.<ref name="M. C. Skinner and W. K. Rienjang."/> Бив власну монету (наразі дуже раритетні).<ref name="R. C. Senior"/>''
|-
|}
Рядок 201 ⟶ 202:
 
==== [[Одіраджі|Царі Оджі (Одіраджі)]] ====
 
'''Одіраджі'''&nbsp;— династія царів [[Уддіяна|Оджі]], царства, що було розташовано у сучасній провінції [[Сват (провінція)|Сват]]. Царі Оджі не були саками, це була автохтонна [[кшатрії|кшатрійська родина]], що декларувала свою належність до Ікшваку (Сонячної Династії), однієї з двох головних міфічних династій кшатріїв в [[індуїзм]]і, до якої належав, за міфами, й [[Будда]]. На початку I&nbsp;ст. Одіраджі були палкими прихильниками [[буддизм]]у. Саме з різних посвят, які супроводжували їхні дарунки буддійським громадам наразі відомі не тільки імена представників цієї династії, а ще й імена історичних персон, яких більше ніде не згадано (як приклад&nbsp;— Садашка(на), син [[Кудзула Кадфіз|Кудзули Кадфіза]]). Грунтуючись на цій згадці, висловлено думку, що підчас гіпотетичного протистояння між Кудзулою Кадфізом та Абдагазом Одіраджі підтримали першого.
 
Рядок 208 ⟶ 210:
!Ім'я!!Роки<br/> панування!! Ім'я та титулатура<br/>[[пракрит]]ами !! Джерело!! Примітки
|-
|'''Бгадасена''' || ||'' bhadaseṇa raya ''|| [https://gandhari.org/catalog?textID=249 CKI 249<ref] name=":7" />|| ''наразі відомий лише з посвяти Сенаварми, як перший, можливо мифічний, цар Уджаяни. ''
|-
|colspan="5"|
|-
|'''Утарасена''' || ||'' utaraseṇa ''|| [https://gandhari.org/catalog?textID=249 CKI 249<ref] name=":7" />|| ''зроблено декілька спроб локалізувати «ступу Уттарасени», але наразі жодна з пропозицій не є достатньо переконливою.''
|-
|'''Васусена''' || ||'' utaraseṇaputre vasuseṇe oḍiraya ''|| [https://gandhari.org/catalog?textID=249 CKI 249<ref] name=":7" />|| ''син Утарасени''
|-
|colspan="5"|
|-
|'''Дішасена''' || ||'' diśaseṇo oḍiraya ''|| [https://gandhari.org/catalog?textID=249 CKI 249<ref] name=":7" />||
|-
|'''Віджідасена''' || ||'' rajasa vijidaseṇasa ''|| CKI 334<ref>{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 334 — Reliquary Inscription of Ajidasena|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=334|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKI 334] || ''син Дішасени''
|-
|'''Аджідасена''' || (3-я чверть I&nbsp;ст.) ||'' ayidaseṇo oḍiraya<br/> ajidaseṇa oḍiraja(sa) ''|| CKI 249<ref name="[https:7" />, CKI 334<ref>{{Cite web|title=Gandhari/gandhari.org –/catalog?textID=249 CKI 334 —249], Reliquary Inscription of Ajidasena|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=334|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref>, CKI 401<ref334], name=":8">{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 401 — Reliquary Inscription of Ayadata|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=401|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKI 401] || ''син Віджідасени, дружина (одна з дружин)&nbsp;— Узамда. Єдину відому посвяту цього царя датовано 4 роком його панування.''
|-
|'''Вармасена''' || (3-я чверть I&nbsp;ст.&nbsp;— до 64/71) ||'' varmaseṇo oḍiraya<br/> varmaseṇasa oḍiraya(sa)''|| [https://gandhari.org/catalog?textID=249 CKI 249<ref], name="[https:7" />,/gandhari.org/catalog?textID=401 CKI 401<ref] name=":8" />|| ''син Аджідасени, єдину його посвяту датовано 5 роком правління. ''
|-
|'''Сенаварма''' || (64/71&nbsp;— ''після'' 78/85) ||'' seṇavarme iśpare oḍiraya ''|| [https://gandhari.org/catalog?textID=249 CKI 249<ref] name=":7" />|| ''син Аджідасени. Його, найінформативнішу з усіх посвят царів Оджі, посвяту датовано 14 роком правління. У ній згадано Садашк(ан)у, «сина великого царя, царя царів, сина бога» [[Кудзула Кадфіз|Кудзули Кадфіза Кушана]], без згадки наслідного принца [[Віма Такту|Віми Такту]], тобто 14 р. Сенаварми можна датувати в діапазоні 78-85 рр.''
|-
|}
Рядок 233 ⟶ 235:
 
==== [[Кшагарата]] ====
 
'''Кшагарата'''&nbsp;— найвідоміший сакський рід, який у жодній наразі відомій епіграфічній пам'ятці не декларував своєї належності чи родинних стосунків з правлячою сакською династією, тобто, найімовірніше, до неї не належав. Щодо етимології назви цієї династії висловлено декілька абсолютно різних думок, найбільш прийнятною (але не загальновизнаною) залишається від [[праіранська мова|праір.]] *xšaxr + *rada&nbsp;— ''володінь/земель хранитель/наглядач''.<ref name="A. M. Shastri.">{{ref-en}} A. M. Shastri. The Ksaharātas of Western India: Fresh Light. Indian Historical Review. vol. 26. 1999.</ref> Серед пастухів [[Декан (плато)|Декану]] й наразі є поширеним прізвище Кхарата, яке інколи пов'язують з цією династією.<ref>{{ref-en}} Raychaudhuri H. Political History of Ancient India. From the Accession of Parikshit to the Extinction of the Gupta Dynasty. Delhi. Oxford University Press, 1996.</ref>
 
Отже, першою згадкою Кшагарата є монети з легендами [[кхароштхі|кхар.]] kșaharada kșadapa jayata higataka higaraka bhadara&nbsp;— Кшагарати переможні Гіґатака та Гіґарака брати. Гіпотетично, вони були сатрапами Чухса (сучасний [[Чач]]) й поновили владу над [[Пенджаб (регіон)|Пенджабом]] разом з Харагостом, сином Арти, після нетривалого повернення Пенджабу під владу грецьких царів [[Аполлодот II|Аполодота II]] чи [[Діонісій I|Діонісія]], які, свого часу, захопили Західний Пенджаб по смерті [[Сурена (династія)|Мая Сурени]]. Також з нумізматичних джерел відоме ім'я їхнього можливого наступника на ім'я Гастадата.
 
Наступна згадка Кшагаратів&nbsp;— мідяна пластина з [[Таксила|Таксили]] у тексті якої згадано Кшагарата Чухси кшатрапа Ліяку Кудзулуку та його сина Патіку (kṣaharatasa Cukhsasa ca kṣatrapasa Liako Kusuluko, CKI 46<ref>{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 46 — Reliquary Inscription of Patika|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=46|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKI 46]). Напис датовано 78 роком магараджі [[Май Сурена|Моги Великого]]. У відомому написі з [[Матхура|Матхури]] (CKI 48<ref>{{Cite web|title=Gandhari.org – CKI 48 — Reliquary Inscriptions of Yasi Kamui and Śuḍasa|url=[https://gandhari.org/catalog?textID=48|website=gandhari.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> CKI 48]) серед сакських правителів різних територій згадано й великого кшатрапа Кудзули (сина) Патіку (mahakṣatravasa Kusulaasa Patikasa), тобто Патіку вже офіційно називають «магакшатрапом», й він вже керує не Чухсою. У Чухсі близько цього часу ми можемо побачити кшатрапів Манігулу (Manigulasa Chatrapasa), «брата великого царя», та його сина й наступника Джигуньясу-Зейоніса, який згодом назве себе «великий кшатрап» (Manigula­putrasa Jihuniasa Mahachatrapasa).<ref>{{Citeref-en}} web|title=ONSNUMISB.ORG -Senior. Kshaharata Questions|url=[http://www.onsnumis.org/articles/kshaharata.shtml|website=www Kshaharata questions.onsnumis] 1999.org|accessdate=2024-02-19}}</ref> Причини таких переміщень невідомі, наразі єдиним їхнім поясненням є фраза з «Періплу Еритрейського Моря»: «…керують /Скіфією/ парфянські царі, які весь час одне одного женуть…».
 
Окремо слід зазначити, що наразі невідомі епіграфічні пам'яти зі згадкою Кшагаратів, які датовано за ерою Аза I Великого. В обидвох відомих пам'ятках згадано великого попередника Аза I Мая-Могу, що може свідчити про непрості стосункі Кшагаратів із гілкою Сурена, яку представляв Аз I та його наступники. Можливо саме це було визначальним чинником нестабільного стану представників Кшагарата.
Рядок 243 ⟶ 246:
Як би не було, але наступний відомий Кшагарата&nbsp;— Абгірака/Айбірака (Kaharatasa katarapasa jayatasa Abhirakasa/ CATAPATOY CATPAΠOY AYBIPAKOY), на початку правління Гондофара, після нетривалого карбування монет у Ґандгарі, з'являється далеко на півдні, започаткувавши в [[Гуджарат]]і та [[Малава|Малаві]] державу, яку для зручності в новітній час називають [[Західні Кшатрапи]]. Після Абгіраки наразі відомі ще правителі, що звуть себе Кшагарата: Бгумака (Kshaharatasa Kshatrapasa Bhumakasa), Нагапана, цар та великий кшатрап (Rajna Mahakhatapasa Nahapanasa), який захопив низку територій у Саттаваханів, а наприкінці втратив їх у війні з [[Царство Сатаваханів|Сатаваханом]] Шрі Сатакарні Гаутаміпутрою до/близько [[78]] р. Останній напис зі згадкою Нагапани датовано 46 роком невизначеної ери. Найбільш вірогідним є припущення, що це була ера власне Кшагаратів із моменту заснування ними власної держави у Гуджараті.<ref>{{ref-en}} Durga Prasad. History of the Andhras: Upto 1565 AD. Published 1988 by P. G. PUBLISHERS GUNTUR-10.</ref>
 
Окремо слід згадати ще трьох представників династії Кшагарата&nbsp;— Ладгану сина Бгаґапани, Пісайю сина Ладгани та Горумурнату (TODYWALLA AUCTIONS, AUCTION 96, LOT 13)<ref>{{Cite web|title=acsearch.info - Auction research|url=[https://www.acsearch.info/search.html?term=&company=149&auction=3492|website=www.acsearch.info|accessdate=2024-02-19}}</ref> Горумурнату (TODYWALLA AUCTIONS, AUCTION 96, LOT 13)], які відомі лише за раритетними монетами. Але інформація щодо автентичності цих монет відсутня, місце цих представників Кшагарата в династійній історії невизначене.<ref name="A. M. Shastri."/>
 
{| class="collapsible collapsed wikitable"
Рядок 292 ⟶ 295:
'''11.8.2'''. найбільш відомі з кочовиків ті, що забрали у еллінів Бактріану, а саме: асії, пасіани, тохари, '''сакаравли'''…
 
===== [[Юстин]]. [http://simposium.ru/ru/node/80 Епітома твору Помпея Трога «Historiae Philippicae»].<ref>{{ref-ru}} Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiarum Philippicarum». М., «Росспэн». 2005.</ref><ref>{{Cite web|title=Книга XLII {{!}} СимпоZий Συμπόσιον|url=http://simposium.ru/ru/node/80|website=simposium.ru|accessdate=2024-02-19}}</ref> =====
 
'''XLII'''. Асіанські царі токарів та загибель '''сарауків'''.
Рядок 302 ⟶ 305:
'''38'''. За цією країною, де берег, через те, що затоки зі сходу глибоко врізаються в материк, вже згинається, немов ріг, починаються приморські частини Скіфіі, звернені до самої півночі, дуже низинні, з яких річка [[Сінд|Сінт]], найбільша з річок узбережжя Еритрейского моря, викидає в море величезну кількість води… Ця річка має сім гирл; вони вузькі та повні мілин, за іншими судноплавство неможливе, окрім як по одному&nbsp;— по середньому, на якому й стоїть приморський базар Барбарікон. Перед ним лежить маленький острівець, а в глибині материка&nbsp;— столиця Скіфії Міннагара; керують /Скіфією/ парфянські царі, які весь час одне одного женуть.
 
'''41'''. Відразу ж за Баракою затока [[Камбейська затока|Барігаза]] і берег країни [[Західні Кшатрапи|Аріяки]]&nbsp;— початок царства Манбана /Нагапани/ й усієї Індії. Що лежить вглибв глиб материка та межуєімежуює з Скіфією, мають назву [[Абхіра|Аберія]], приморські ж&nbsp;— [[Катхіавар|Сюрастрена]]… Столиця ж країни&nbsp;— [[Карачі|Міннагара]]…
 
'''47'''. За Барігазою в глиб материка мешкає багато народів: Аратрії, [[Арахозія|Арахузії]], [[Гандхара|Гандараї]], і народ Проклаїди, де розташована [[Олександрія Букефалія]]. А за ними живе дуже войовничий народ [[Кушанська імперія|бактріянів]]…
[[Файл:SakastanMap.jpg|thumb|375px|Мапа Сакастану з містами Сігал (Sigal), Барда (Barda), Мін (Min), Палакенти (Palacenti)]]
 
'''48'''. Є у ній на сході місто, що зветься [[Удджайн|Озене]], у якому раніше був царський двір…
 
===== [[Ісидор Харакський|Ісидор із Хараксу]]. Парфянські станції.<ref>{{ref-en}} Schoff W.H. Parthian stations by Isidore of Charax. Chicago, 1972.</ref> =====
Рядок 313 ⟶ 316:
'''17'''. Звідси [[Дрангіана|Зарангіана]], що простирається на двадцать один схойн.<ref>Схойн&nbsp;— вимір довжини, усереднено 5,5-6&nbsp;км.</ref> Тут міста Парін та Кророк.
 
'''18'''. Звідси [[Сістан|Сакастан]], який також звуть Паретакеною, земля скіфів саків, протяжністюпротягом у шістдесят три схойни. Тут міста Барда, Мін, Палакенти та Сігал. Тут столиця саків та поруч розташовано місто Олександрія. Сел шість.
 
'''19'''. Звідси [[Арахозія|Арахосія]], що простирається на тридцять шість схойнів. Парфяни звуть її Білою Індією. Тут міста Біут, Фарсана, Корохоа, Деметрія. Далі грецьке місто [[Кандагар|Олександрополь]], столиця Арахосії, якою тече річка [[Аргандаб (річка)|Арахота]]. До цього місця володіння парфян.
Рядок 342 ⟶ 345:
=== Саки в ханських джерелах ===
 
===== [[Бань Ґу]]. [[Хань Шу]].<ref>{{Cite web|title=Отделение II. ПОВЕСТВОВАНИЕ О ЗАПАДНОМ КРАЕ. ИЗВЛЕЧЕНО ИЗ ИСТОРИИ СТАРШЕГО ДОМА ХАНЬ — bibliotekar.kz ref-ru}} Казахская библиотека|url=[http://bibliotekar.kz/chitat-knigu-onlain-srednjaja-azija-i-vo/otdelenie-ii-povestvovanie-o-zapadnom-kr.html|website=bibliotekar Бань Гу.kz|accessdate=2024-02-19}} «Хань Шу»]</ref> =====
 
'''XIII, 96/1.''' [[Гандхара|Цзибінь]]. Правління цзибіньського володаря у місті Сюньсяні, від [[Чан'ань]] на 12200 [[лі]]. Від незалежний від духу,<ref name="духу">''Духу (сіюй-духу)&nbsp;— спеціальна додаткова військова посада для чиновників високого 3-ого рангу 2-ого ступеню служби палацової охорони (Гуанлусюнь), на час їхньої служби за межами імперії, а саме для охорони залежних царств [[Кашгар|Західного Краю]]. Запроваджено у 60 р. до н.&nbsp;е. Штат усієї служби духу комплектувався з військових. {{ref-ru}} Боровкова Л.&nbsp;А.&nbsp;Царства ''західного краю'' во II—I веках до н.э. Институт востоковедения РАН, Крафт+, 2001.</ref> та за кількістю населення та війська вважається сильним правителем. На пн.-сх. до місця перебування духу 6840, на схід до Уто 2250 лі. На пн.-сх. до [[Наньду]] дев'ять діб шляху. На пн.-з. межує з Великим [[Юечжі]], на пд.-з. з [[Арахозія|Уішаньлі]]. В минулому хунну розбили Великого Юечжі. Великий Юечжі заволодів [[Бактрія|Дася]], а володар се захопив на півдні [[Гандхара|Цзибінь]]. Народ се розділився та розпорошився та шляхом утворив декілька царств. Піддані [[Алайська долина|Сюсюнь]] та [[Улугчат|Цзюаньду]], що на північний захід від [[Кашгар|Шуле]], усі є нащадками давніх сесців… Сполучення між Хань та Цзибінь розпочато за часів [[Лю Че|У-ді]] (141-87). У Цзибінь вважали, що Хань задалека, й ханське військо не в змозі дістатися туди; тому Утолао неодноразово грабував та нищив ханських посланців. По смерті Утолао син його Дай успадкував владу та відправив посланця з дарунками; Ханський Двір навзаєм послав гуаньдуюя Винь Чжуна супроводити посланця назад. Володар мав намір знищити Винь Чжуна, та останній, побачивши його наміри, змовився з князем Іньмофу, вбив володаря, звів Іньмофу до цзибіньського престолу та дав йому печатку з мотузками. Згодом Гюнь Хей, якого [[Лю Фулін|Чжао-ді]] (86-74) було відправлено посланцем до Цзибінь, розсварився з Іньмофу. Іньмофу закував його у колодки, вбив його товариша та біля 70 людей з посольства, та відправив свого посланця до Двору з перепрошеннями. [[Сюань-ді]] (73-49), враховуючі віддаленість країни нічого не відповів, відпустив посланця за [[Хунжерабський перевал|Сяньду]] та остаточно припинив зв'язки з Цзибінь. За [[Лю Ао|Чен-ді]] (33—7) з Цзибінь було прислано посольство з вибаченнями та дарунками…
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Саки_Семиріччя