[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Скасовано зміни, що зламали посилання. Повідомив автора про це.
Рядок 1:
{{Surname}}
<!-- free space -->
'''Ратай''' — [[землероб]], [[селянин]], [[плугар]], [[орач]], [[рільництво| рільник]], сіяч.<ref>Словарь-справочник "Слова о полку Игореве" <!-- http://feb-web.ru/feb/slovoss/ss-abc/ss5/ss5-0241.htm --></ref> Людина, [[землеробство| що працює на землі]], займаючись малим сільським фермерством. Людина яка розорює, розпушує, розрихлює землю — займається [[оранка| оранкою]], ''орною'' справою, ''[[рілля| ріллею]]'', ''[[рільництво]]м'' (останні від слова ''[[рити]]'').
 
* [[Ігор Ратай]] (1973)&nbsp;— словацький хокеїст, центральний/правий нападник.
== Етимологія ==
* [[Мацей Ратай]] (1884—1940)&nbsp;— польський політик, колишній міністр духовних справ і народної освіти Польщі.
[[Файл:Ratne gerb.png|thumb|right|100px|Герб смт. [[Ратне]]]]
* [[Ратай-над-Сазавою]]
Ймовірно слово [[ратай]] має спільне походження зі словом ''рити''.
 
== Див. також ==
1) у значенні [[землероб]], [[селянин]], той хто оброблює землю, ''порається'' на землі, слово [[ратай]] співзвучне з словами:
* [[21724 Ратай]]&nbsp;— астероїд головного поясу.
:[[орати]], [[оранка]] ⇐ [[рити]]
 
[[Категорія:прізвища]]
2) Слова спільного походження:<br/>
:[[ратиці]] (роздвоєні кістяні([[ніготь| нігтяні]]) стопи великих жуйних тварин, на відміну від [[копито| копит]]) ⇐ ''[[рити]]'';<br/>
:[[рильце]] ([[cтилос]], [[штихель]], [[w:pl:Rylec (narzędzie)| rylec]]), [[рило]] ⇐ [[рало]] ([[плуг]]) ⇐ ''[[рити]]'';<br/>
:[[рілля]], [[рільництво]] ⇐ [[рало]] ([[плуг]]) ⇐ ''[[рити]]'';<br/>
:[[ратище (значення)| ратище]] ⇐ ''(ймовірно)'' [[ратиці]];
: а також [[рать]], [[ратник]], [[ратний]], ''рос.'' [[соратник]], ''рос.'' [[ратувати]].
 
3)
'''поратись''' ⇐ ("ратати"), [[орати]]; ''або ймовірно'' "по орні" ''(після городніх справ, хатня робота, робота по господарству)''<br/>
 
3')
а також похідні:
[[пора]] (року, ''як визначений час для орання, обробки землі''), [[пара]] (як [[пар]], [[туман]])
Цікавим є також співставлення слів [[:w:de:nebel|nebel]] (туман) та [[небо]]
''Ймовірно:''
:[[пора]] ''(року)'' ⇐ ора-ти;<br/>
:[[пара]], [[пар]] ⇐ ора-ти;
:[[небо]] (?)⇔ [[:w:de:nebel|nebel]] ''(туман)''
 
4) ''Омоніми та пароніми:''<br/>
*[[w:rat|{{lang|en|rat}}]], [[w:de:Hausratte| {{lang|de| Hausratte}}]], [[w:de:Ratten| {{lang|de| Ratten}}]], [[кріт]] ймовірно мають спільне походження зі словом [[рити]].
Ймовірно латинізовані слова походять від слова "рити", чи принаймні мають спільне фонетичне походження: передають звучання шкрябання гризунів в стінах чи підлозі, через звуки: 'р', 'т'. Подібно до того слово "шум" передає звук шуму, чи шуму вітру через літери "ш", "у".
 
* (покрівля, покрив ← крити); (карий, коричневий) ⇐ кора
* [[крихкість| крихкий]]; (рос. крушить) ← кришити ⇐ кора (звук ламання сухої кори, чи гілля, [[ріщя]] ([[хмиз]]у))
* [[крихітка]] ⇐ [[крихта]] ⇐ кришити
* ''(прізвище)'' [[Крупп]] ⇐ крупа ⇐ кришити
* [[куріпка]] ⇐ [[крупа]] ⇐ [[крихта]]
* [[капати]], [[крапати]] ⇐ [[крупа]]
* [[крапка]], [[крапля]] ⇐ [[крапати]]
 
* ''{{lang|ru|рос.}}'' [[w:ru:роща| роща]](ліс) ⇐ [[ріщя]]
 
 
5) ''Див також:''
* [[Гіперборея]]
* [[Скіфи]]: [[Скіфи-орачі]] ([[борисфеніти]]), [[Скіфополіс]]([[Скіфополь]])
 
* [[Бір]] ''([[ліс]])''
* ''прізвище:'' [[Нільс Бор]]
* ''ім'я:'' [[Борис і Гліб]]
* ''географічні назви:''
:: [[Борисфен]],
:: [[Борислав]],
:: [[Бориспіль]]
* [[Боровик]], [[білий гриб]]
* [[w:en:boar|boar]] ''([[вепр]], [[дикий кабан]])'' ⇐ [[бір]]
* [[w:en:bear|bear]] ''([[ведмідь]])'' ⇐ [[бір]]
* [[w:en:berry|berry]] ''([[ягода |лісова ягода]])'' ⇐ [[бір]]
* [[w:en:border|border]] ''([[кордон]])'' ⇐ [[w:en:board|board]] ''([[дошка]])'', [[w:en:lumber| lumber]] ''([[колода]])'' ⇐ [[бір]]
* [[w:de:Grenze| Grenze]] ⇐ [[границя]] ⇐ [[грань (геологія)|грань]] ⇐ [[грань]] ''(діалектне, обвуглене розжарене жевріюче дерево чи вугілля у [[багаття| вогнищі]], [[вогнище|багатті]])'', [[вуглик]]; ''(?)'' [[граніт]]
* ''(?)'' [[грань (геологія)|грань]]; [[граніт]] ⇐ [[w:el:Γρανίτης|Γρανίτης]]
 
 
* [[Бурштин]] ("лісовий камінь", [[сонячний камінь]]) ⇐ [[бір]]
* [[w:en:amber| amber]] , [[w:de:Bernstein|Bernstein]] ⇐ [[бурштин]], [[бір]]
* [[w:en:bar| bar]]; [[амбар]], ''рос.'' [[w:ru:амбар| амбар]]; ''(ім'я)'' ''Ембер'' ⇐ [[w:en:amber| amber]]
<!--* [[w:de:Bern| Bern]], [[Берн]] ⇐ [[w:de:Die Bären| die Bären]], [[w:de:Bär|Bär]] -->
 
 
* [[Перун]] — бог блискавок, грому. Найвище божество в язичницькій слов'янській міфології.
* [[Борей]] — бог північного вітру.
 
 
* [[Боронування]] ⇐ [[Борона| Борона́]]
* [[Борошно]]
 
* [[Борозна (рільництво)|Борозна́]]&nbsp;— довга, рівна заглибина в землі, проведена [[плуг]]ом.
* [[Борозна (планетна номенклатура)|Бόрозна]]&nbsp;— довга вузька западина на поверхні об'єкта.
 
 
*[[Собор (храм)| Собор]], [[соборність]] ⇐ ''(рос.)'' собирать, зібрання ⇐ збір
 
 
* [[Борна (князь)]] — [[князь]] Приморської Хорватії бл.[[803]]/[[810]]—[[821]] років.
<!-- * [[w:de:Borna| Borna]], [[Борна]] -->
 
* [[боротьба]], [[борня]] ⇒ ''(рос.)'' [[w:ru:брань|брань]] ⇒ [[броня]]
* [[боротьба]], [[борня]] ⇒ [[оборона]], [[боронити]], [[обороняти]]
 
* (?)[[оборювання]]
 
 
* [[Боривітер]]
* [[Буря]], [[буревій]]
 
 
*[[Буріння]]( ⇒ [[бурління]]), [[бур (інструмент)|бур]]
*[[w:en:brown |brown]] ⇐ [[Бурий колір|Бурий]], ''напр.'' [[бурий ведмідь]]
 
 
*[[Буряк]] ⇒ [[Борщ]]
 
== Джерела ==
Приклади датуються XII ст. і пізніше. Cтосуються [[Діалекти російської мови |північного наріччя]] ({{lang|ru|"северное наречие"}}). Потребують вказання архівних джерел.
 
И хожаху от града ратаи; не имяху откуду жита, оставъшеи въ градѣ, ни пшеници же имяху, ни муки, ни дровъ. /Ж. и чуд. Николы, 59 (XIV в. ~ XI в.)/
 
986: Роди Адам Каина и Авеля; бѣ Каинъ ратай, а Авель пастухъ. Пов. врем. лет, 63 (1377 г. ~ нач. XII в.).
 
Н. М. Дылевский („Ратаевѣ кикахуть“ и „А злата и сребра ни мало того потрепати“ в „Сл. о п. Иг.“. — Годишник на Софийскии ун-т, ист.-филол. фак., т. XLII, 1945/46, с. 6—7): „В памятниках древней русской письменности, а позднее и в образцах народного творчества, со словом оратай связывалось представление об «орании», обработке земли оралом, сохой, но никак не о корчевании, что становится совершенно ясным и неоспоримым из целого ряда выражений и примеров в произведениях южнославянской и древнерусской письменности“.
 
В. Л. Виноградова (Лексическая вторичность „Задонщины“ сравнительно со „Сл. о п. Иг.“. — ТОДРЛ, т. XII. М. — Л., 1956, с. 23): „В две последние редакции «Задонщины» — списки Ундольского и Синодальный XVII века — писцы перенесли слово «ратай» из «Слова о полку Игореве»... В значении пахаря, земледельца «ратай» в XII в. было общеупотребительным. В начале XVII в., а может быть и раньше, оно обнаруживает тенденцию к утрате. Во второй половине XVII в. мы уже не встречаем этого слова в литературных памятниках, кроме фольклора (в котором архаическая традиция, как известно, дольше сохраняется), а также северных русских говоров: архангельского, новгородского, олонецкого. Таким образом, в середине XVII в., когда слово «ратай» было вписано в «Задонщину», оно уже представляло собой архаизм или диалектизм“.
 
== Дивись також ==
* [[Городище]]
* [[Ратний]], [[ратник]]
* [[Рать]]
* [[Територіальна оборона]]
* [[Ополчення]], [[Самооборона]]
 
== Посилання ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Київська Русь]]
[[Категорія:Землеробство]]
[[Категорія:Винаходи]]
[[Категорія:Сільське господарство]]
 
[[Категорія:Етимологія]]
[[Категорія:Антропологічна лінгвістика]]
[[Категорія:Лексична семантика]]
[[Категорія:Семасіологія]]