Чернеччина (Охтирський район): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
→‎Будівництво Троїцького монастиря: про нього там цілий розділ є внизу тож зайве
Рядок 34:
 
Російсько-польська війна 1632-1634 рр. завешилася підписанням в селі Семлево на річці Поляновці (притока Угри) закінчилася підписанням Поляновського мирного договору між Московським царством і Річчю Посполитою. За його умовами король польський і великий князь литовський [[Владислав IV]] відмовлявся від титулу "цар московський" і претензій на московський трон, а Річ Посполита зобов'язувалася вивести війська за межі Московського царства. Під час розмежування кордонів (яке здійснювалося на протязі [[1635]]–[[1648]] рр.) обидві сторони продовжували їх активно укріплювати.
 
=== Будівництво Троїцького монастиря ===
{{also|Охтирський Свято-Троїцький монастир}}
У 1654 р. з дозволу царя, в південно-західній частині стародавнього городища в 4-х верстах на північний захід від [[Охтирка|Охтирки]] 40 ченців з Георгіївського монастиря в Лебедині Київської губернії заснували новий монастир, первісно названий Благовіщенським. Згодом він отримав назву Троїце-Благовіщенського, оскільку перша з побудованих в ньому церков була присвячена Благовіщенню, але в 1724 році в ній була побудована Троїцька церква. На чолі монастиря став ігумен Іоанникій, який переїхав під Охтирку через переслідування з боку греко-католиків  
 
Село Чернеччина було заселено кріпаками монастиря, якому належали наколишні землі, пізніше стало належати до поселень [[Охтирський полк|Охтирського полку]], що виникають поруч в 1687—1725 роках.
 
=== Чернеччина у XIX-XX століттях ===