Котов Олександр Олександрович (шахіст)

Олександр Олександрович Котов (12 серпня (30 липня ст. ст.) 1913, Тула — 7 січня 1981, Москва) — радянський шахіст і шаховий літератор, учасник турнірів претендентів 1950 і 1953 рр. Міжнародний гросмейстер (1950), міжнародний арбітр із шахів. Заслужений майстер спорту СРСР (1948).

Життєпис

Батько — Олександр Єгорович Котов, слюсар Тульського збройового заводу.

Хлопець змалку любив шашки, а про шахи взнав уже в старших класах. Першими шаховими суперниками були однокласники, згодом ходив до парку біля стін Тульського кремля, де збиралися шахісти міста. 1928 року посів 4-те місце в чемпіонаті Тули. Чемпіон міста 1929 і 1930 років. Першим справжнім шаховим наставником був знаний місцевий шахіст Віталій Рудаков — працівник бібліотеки Тульського збройового заводу. Він допомагав Котову шукати шахову літературу та поглиблювати теоретичні знання.

1930 року вступив у щойно відкритий Тульський військово-механічний інститут. Виступав в обласних і міжобласних профспілкових турнірах за команду Тульського збройового заводу. На одному з профспілкових турнірів у Ленінграді (1933) показав найкращий результат на першій шахівниці. За правилами, найкращий шахіст на першій шахівниці отримає шанс зіграти матч за звання майстра. Однак Котов тоді мав тільки 2-гу категорію, а не першу, яка дає право змагатися за звання майстра. Молодому шахісту з Тули дозволили, як виняток, взяти участь у півфіналі відкритої першості Москви 1934 року. Там Котов поділив 1-2-ге місця з майбутнім майстром Олександром Чистяковим, який тоді мав 1-шу категорію.

Над дипломним проектом працював кілька місяців у Москві на заводі «Червоний пролетар». Керівником роботи був начальником конструкторського бюро заводу Олександр Капустін. На початку 1935 року захистив у стінах Тульського військово-механічного інституту на оцінку «відмінно» дипломний проект «Складальний цех для випуску токарно-гвинторізних станків ДИП-200 кількістю 2000 штук на рік» і отримав диплом інженера-механіка з холодної обробки металів.

У шкільні роки познайомився з шахами. У 16 років став чемпіоном Тули. Після закінчення Тульського військово-механічного інституту Котов переїхав в Москву.

Під час Німецько-радянської війни Олександр Котов працював в конструкторському бюро, розробляючи нові мінометні системи. Саме йому належала ідея створення нової зброї — 120-міліметрового міномета, за що він був удостоєний вищої нагороди — Ордену Леніна (1944).

Котова часто називали «тульським самородком». Бо до багатьох шахових вершин дійшов, як мовиться, «своїм розумом».

Таємниці оволодіння шаховою майстерністю він розкрив у низці книг і статей. Найвідоміші з них — «Таємниці мислення шахіста» (1970) і «Як стати гросмейстером» (1985), яка вийшла вже після смерті Котова.

Багато років присвятив вивченню життєвого і творчого шляху четвертого чемпіона світу з шахів, свого співвітчизника Олександра Алехіна. На декілька мов були перекладена його капітальна двотомна праця «Шахова спадщина Алехіна» і роман «Білі і чорні». Цей роман, присвячений життю Алехіна, став основою для написаного спільно з Ю. М. Вишинським сценарію до фільму «Білий сніг Росії».

За заслуги в області шахів нагороджений орденом «Знак Пошани» (1957).

Праці

• Белка в колесе: Рассказы.- М.: Мол. гвардия, 1967.- 159 с.
• В шутку и всерьез.- 2-е изд.- Калуга: Приок. кн. изд-во, 1966.- 276 с.: ил.
• Записки шахматиста.- Тула: Кн. изд-во, 1960.- 320 с.
• Мастерство.- М.: Сов. Россия, 1975.- 222 с.
• Международный шахматный турнир. Венеция, 1950 г.: Сб. партий.- М.: Физкультура и спорт, 1952.- 268 с.: ил.
• Похищение Прозерпины.- М.: Мол. гвардия, 1961.- 159 с.
• Советская шахматная школа / А.Котов, М.Юдович.- М.: Физкультура и спорт, 1951.- 327 с.
• Уральский самоцвет.- 2-е изд., испр. и доп.- М.: Сов. Россия, 1980.- 372 с., 17 л. илл., 1 портр.
• Шахматное наследие Алехина: В 2-х т.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Физкультура и спорт, 1982.

  Т.1.- 383 с.: ил.

  Т.2.- 400 с.: ил.

Джерела

• Шахматный словарь. — Москва: Физкультура и спорт, 1964. — С. 559—560.
• Александр Котов / Авт.-сост. Ф. М. Малкин. — Москва: Физкультура и спорт, 1984. — 239 с. (Выдающиеся шахматисты мира)