Познанські протести 1956 року, або Познанське повстання, або Познанський Червень (пол. Powstanie Poznańskie, Poznański Czerwiec) — перші в історії Польської Народної Республіки загальний страйк і вуличні демонстрації, що відбувались у Познані в червні 1956 року. Народні протести були придушені армією і службами безпеки зі застосуванням зброї. Комуністичною пропагандою ці події замовчувались або називались «випадками» та «провокацією» в Познані (wypadki w Poznaniu, prowokacja w Poznaniu)[1].

Познанський Червень 1956 року
Холодна війна

"Жадаємо хліба!"
Маніфестація на вул. Червоної Армії
Координати: 52°24′30″ пн. ш. 16°55′02″ сх. д. / 52.40833333336110655° пн. ш. 16.917222222250000385° сх. д. / 52.40833333336110655; 16.917222222250000385
Дата: 28–30 червня 1956 року
Місце: Познань,
Польська Народна Республіка
Результат: Перемога урядових військ;
початок Польського Жовтня
Сторони
Протестуючі LWP, KBW, SB
Командувачі
Страйковий комітет Станіслав Поплавський
Військові сили
100 тис,
близько 200 озброєних
10 000,
390 танків
Втрати
убиті: 57–100+,
поранені: 600
8 убитих,
кілька поранених

Страйк розпочався вранці 28 червня 1956 року на познанському заводі ім. Йосипа Сталіна (ZISPO, Zakłady im. Józefa Stalina Poznań, зараз — машинобудівний завод Г. Цеґельського). Безпосередніми причинами протесту були вимоги економічного характеру, але вони стали детонатором для стрімкого розгортання подальших подій. Серед багатьох працівників заводу не менш важливим було відчуття відсутності соціальної справедливості[2]. Виступи страйкуючих переросли в стихійний протест проти комуністичної влади в Польщі. Близько 100 тис. демонстрантів зібралися біля адміністративних будівель у центрі міста.

Для придушення протестних виступів уряд застосував танки та 10 тис. вояків Війська Польського та співробітників органів безпеки під загальним командуванням генерала Станіслава Поплавського, колишнього офіцера Червоної армії. Під час розгону демонстрантів загинуло або вмерло від ран за різними даними від 57 до 100 і більше осіб, сотні людей було поранено, майже 700 протестувальників — заарештовані.

Познанське повстання стало значною віхою на шляху до ліберальних змін у Польщі, що мали місце в жовтні 1956 року.

Файл:Poplawski.Stanislaw.01.JPG
Станіслав Поплавський, командувач військами по придушенню повстання

Передумови

Страйк та вуличні бої

Судові процеси

Наслідки

Пам'ять

21 червня 2006 року Сейм Республіки Польща оголосив 28 червня святом — Національним Днем Пам'яті Познанського Червня 1956 року[3]:

У 50-у річницю Познанського Червня 1956 року Сейм Республіки Польща прагне віддати данину героям, чия мужність і патріотизм стали наріжним каменем наступних антикомуністичних спалахів у Польщі.

П'ятдесят років тому вибухнули — в ім'я боротьби за свободу, хліб і справедливість — протести і страйки робітників заводу Цеґельського й багатьох інших робітничих місць у Познані. Вони перетворились у збройні дії проти тодішнього уряду.

Цей спалах, хоч криваво придушений військами і танками, приніс моральну перемогу, яка відбилася широкою луною в Польщі та поза її межами. Поляки зберегли в пам'яті ті події, на ґрунті яких виросли не тільки зміни Жовтня 56-го, але й Грудня 70-го та Серпня 80-го.

Сьогодні у вільній і незалежній Польщі ми зобов'язані пам'яттю і вдячністю людям Червня 56-го. Сейм Республіки Польща оголошує день 28 червня Національним Днем Пам’яті Познанського Червня 1956 року. Сейм Республіки Польща віддає данину поваги тим, хто мав мужність протистояти злу і боротися за вільну, незалежну і справедливу Польщу.

Оригінальний текст (пол.)
W 50. rocznicę Poznańskiego Czerwca 1956 Sejm Rzeczypospolitej Polskiej pragnie oddać hołd bohaterom, których odwaga i patriotyzm stały się kamieniem węgielnym późniejszych antykomunistycznych zrywów w Polsce.

Pięćdziesiąt lat temu wybuchły — w imię walki o wolność, chleb i sprawiedliwość — protesty i strajki robotników Zakładów Cegielskiego i wielu innych miejsc pracy Poznania. Przerodziły się one w zbrojne wystąpienie przeciwko ówczesnej władzy.

Zryw ten, choć krwawo stłumiony z użyciem wojska i czołgów, przyniósł zwycięstwo moralne, które odbiło się szerokim echem w Polsce i poza Jej granicami. Polacy przechowali w pamięci te wydarzenia, na gruncie których wyrosły nie tylko przemiany października '56, ale i Grudzień '70, i Sierpień '80.

Dziś w wolnej, niepodległej Polsce winni jesteśmy ludziom Czerwca '56 pamięć i wdzięczność. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej ogłasza dzień 28 czerwca Narodowym Dniem Pamięci Poznańskiego Czerwca 1956. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej składa hołd tym, którzy mieli odwagę sprzeciwić się złu i walczyć o wolną, niepodległą i sprawiedliwą Polskę.

21 червня 2006 року Сенат Республіки Польща прийніяв постанову про вшанування 50-ї річниці Познанського Червня 1956 року[4]:

У день 28 червня 1956 року мешканці Познані вийшли на вулиці, щоб висловити свою незгоду з комуністичним беззаконням. Так почався похід робітників познанських підприємств - у тому числі заводу Цеґельського, що в той час носив ганебне ім'я Йосипа Сталіна. До них приєдналися студенти, школярі та інші жителі міста. Постріли співробітників Управління безпеки в бік демонстрантів привели до того, що мирна демонстрація перетворилася в дводенне повстання проти комуністичної тиранії. Це був перший у післявоєнній Польщі - і один з перших в Європі - відкритий виступ проти комуністичного тоталітаризму.

Червневий спалах 1956 року був виразом колективного голосу совісті суспільства Познані та Великопольського. Познанське повстання, розпочате жаданням відновлення права на справедливу винагороду, перетворилося в загальне благання правди і справедливісті, свободи релігійної і політичної, дотримання закону органом кінця радянського панування і повний суверенітет польського.

Всі ці цінності були знищені владою шляхом фізичної ліквідації опозиції, гоніння на Церкву, широко поширена цензура, масова конфіскація власності і повсюдного терору.

Незважаючи на жорстокої реакції влади і кривавого придушення повстання, події в Познані червні 1956 року стало символом неустанної захисту основних прав нації. У ті дні в червні героїчних жителів Познані і Великого ще раз в історії нашої країни, відвойовані права і свободи всіх поляків. Кілька десятків з них заплатили за це найвищу ціну - втрати життя, близько тисячі були поранені і сотні постраждали репресії тривали майже чверть століття.

Події червня 1956 Познань були безпосередньою причиною краху сталінізму в Польщі в жовтні 1956 року що призвело до подальшого зміни в інших країнах комуністичного блоку і призвело до закриття кровопролитної глави в історії комунізму в Європі. Познань повстання було першим кроком на довгому шляху, який привів до відновлення свободи і суверенітету Польщі після 1989 року.

Польський Сенат у п'ятдесятиріччя Познанського повстання 1956 року віддає данину пошани його героїчним учасникам.

Оригінальний текст (пол.)
W dniu 28 czerwca 1956 roku mieszkańcy Poznania wyszli na ulicę, aby wyrazić swój sprzeciw wobec komunistycznego bezprawia. Tak rozpoczął się pochód robotników poznańskich zakładów pracy - w tym fabryki Cegielskiego, noszącej wówczas haniebne imię Józefa Stalina. Dołączyli do nich studenci, uczniowie i inni mieszkańcy miasta. Oddane przez pracowników Urzędu Bezpieczeństwa strzały do maszerujących spowodowały, że pokojowa demonstracja przerodziła się w dwudniowe powstanie przeciwko komunistycznej tyranii. Było to pierwsze w powojennej Polsce - i jedno z pierwszych w Europie - otwarte wystąpienie przeciwko komunistycznemu totalitaryzmowi.

Czerwcowy zryw 1956 roku był wyrazem zbiorowego głosu sumienia społeczeństwa Poznania i Wielkopolski. Powstanie poznańskie, rozpoczęte żądaniem przywrócenia prawa do godziwego wynagrodzenia, przerodziło się w powszechne wołanie o prawdę i sprawiedliwość, o wolność religijną i polityczną, o przestrzeganie prawa przez władzę, o zakończenie sowieckiej dominacji i pełną suwerenność Polski.

Wszystkie te wartości niszczone były przez ówczesne władze poprzez fizyczną likwidację opozycji, prześladowanie Kościoła, powszechną cenzurę, masowe konfiskaty mienia i wszechobecny terror.

Pomimo brutalnej reakcji władzy oraz krwawego stłumienia powstania, wydarzenia Poznańskiego Czerwca 1956 stały się symbolem nieprzejednanej obrony podstawowych praw narodu. W te czerwcowe dni bohaterscy mieszkańcy Poznania i Wielkopolski po raz kolejny w historii naszego kraju upomnieli się o prawa i wolności wszystkich Polaków. Kilkudziesięciu z nich zapłaciło za to cenę najwyższą - tracąc życie, około tysiąca odniosło rany, a kilkuset dotknęły represje trwające blisko ćwierć wieku.

Wydarzenia Poznańskiego Czerwca 1956 stały się bezpośrednią przyczyną upadku stalinizmu w Polsce w październiku 1956 roku, co pociągnęło za sobą późniejsze zmiany w innych państwach bloku komunistycznego i doprowadziło do zamknięcia najbardziej krwawego rozdziału w historii komunizmu w Europie. Powstanie poznańskie było pierwszym etapem długiej drogi, która doprowadziła do odzyskania wolności i suwerenności Polski po 1989 roku.

Senat Rzeczypospolitej Polskiej, w pięćdziesiątą rocznicę powstania poznańskiego 1956 roku, składa hołd jego bohaterskim uczestnikom.

Пам'ятники у Познані

  • Пам'ятник Жертвам Червня 1956 року (Познанські Хрести): Встановлений 19 червня 1981 року, офіційно відкритий 28 червня 1981 року, у день 25-ї річниці червневих подій. Монумент присвячений Познанському повстанню 1956 року, а також наступним виступам протесту у ПНР. На найбільшому хресті значиться рік 1956, на іншому — роки: 1968, 1970, 1976, 1980 і 1981. На пам'ятнику викреслене головне гасло протестуючих робітників: «O Boga, Za wolność, prawo i chleb» («О Боже, за свободу, право й хліб») і підпис «червень 1956».

Музей

 
Вхід до музею

4 жовтня 2007 року в Познані в Імператорському замку[pl] відкрився Музей Познанського повстання — «Червень 1956»[pl]. Експозиція, що розмістилась на площі 400 кв. метрів у вестибулі палацового кінотеатру, містить колекцію документальних матеріалів, пов'язаних з подіями червня 1956 року, а також з діяльністю опозиції впродовж існування ПНР. У музеї відтворена квартира звичайної познанської сім'ї, де можна ознайомитись з умовами приватного життя в Польщі в післявоєнні часи. Серед експозицій музею — зал засідань воєводського комітету ПОРП, кімната для допитів у відділку безпеки, судова зала, де відтворена сцена процесу над учасниками повстання.[5]

У культурі

Про червневі події в Познані розповідається у фільмі «Познань 56»[pl], знятому режисером Філіпом Байоном у 1996 році.

Примітки

  1. Trybuna Ludu, 30 czerwca, 1956.
  2. Eisler, 2008, с. 19.
  3. Uchwała Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 21 czerwca 2006 r. w sprawie ustanowienia dnia 28 czerwca Narodowym Dniem Pamięci Poznańskiego Czerwca 1956 r. M.P. z 2006 r. Nr 43, poz. 455. Kancelaria Sejmu RP.(пол.)
  4. Uchwała Senatu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 21 czerwca 2006 r. w sprawie uczczenia 50. rocznicy Poznańskiego Czerwca 1956 r. M.P. 2006 nr 43 poz. 457. Internetowy System Aktów Prawnych.(пол.)
  5. W Poznaniu działa Muzeum Poznańskiego Czerwca 1956. http://www.poznan.pl/ Fakty i liczby. Czy wiesz, że... Процитовано 01.05.2016.(пол.)

Література

Джерела

Координати: 52°24′ пн. ш. 16°55′ сх. д. / 52.400° пн. ш. 16.917° сх. д. / 52.400; 16.917{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку