Млинівка (село)
Мільбах (нім. Mühlbach) - німецька колонія в Жидачівському районі Львівської області між селами П'ятничани та Соколівка. Існувала з 1786 до 1940 року та відносилась до громада П'ятничани, домініон Бібрка, циркул Бережани.[1] Зараз відноситься до села П'ятничани.
В 1880 році в Мільбаху було 154 мешканці.
25 листопада 1938 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Мільбах перейменовано на Млиновіце (Młynowice).[2]
1.1.1939 в Мільбаху мешкало 260 людей: 40 українців, 10 іудеїв та 210 німців.[3]
Імператриця Австрії Марія-Тереза та її син імператор Йосиф заохочували мешканців німецьких земель Баварії, Саксонії та Фландрії переїжджати у Східну Галичину, де вони отримають землю, державну підтримку та сприяння у веденні господарства, а для місцевого населення стануть прикладом господарювання.
Окрім регулярного чіткого плану забудови, будинки німецьких колоністів відзначалися особливою якістю і продуманими рішеннями, мали характерні архітектурні та оздоблювальні елементи, що вирізняли їх поміж оточуючої забудови. Будинки були капітальними, найчастіше, мурованими з цегли чи каменю, покриті керамічною дахівкою. На торцях не мали випуску дахів, але були фронтони, часто з гарним декоративним профілем. Вхід у житло був у середній частині будівлі, найчастіше зі східного чи південного боку. Він, умовно, розділяв споруду на дві рівні частини.
Традиційно, крім громадських будівель (каплиць, церков, шкіл та ін.), спільними зусиллями в центральній частині поселення колоністи копали глибокі громадські криниці. Спільно впорядковували громадський простір, будували мости, мостили бруківкою дороги, доглядали узбіччя тощо. Багато з цих елементів ще нині можемо зустріти у колонії Мільбах.
Опис ґрунтів та посілостей п'ятничанської парохії з 1798 року стверджує, що в другій половині XVIII ст. в П'ятничанах, у північно-західній частині, проживали вже німецькі колоністи. Свою частину села вони назвали Мільбах ((нім. Mühlbach) — дослівно — млин (Muhle) і потічок (Bach)), тобто Млинівці або Мельники, так само, як звався хутір у західній частині села, з яким вони були по-сусідству. Тут, де протікають й надалі два невеликі потічки, що зливаються в один, був у минулому водяних млин і жили тут мельники, що його обслуговували. Місце для цього тут дуже придатне. Однак, млин цей не зберігся. І, можливо, тому, що трохи дальше на південь, у селі Сенів був на цьому ж потічку ще один водяний млин, який стоїть ще сьогодні. Поява німецьких колоністів на землях Львівщини пов'язана з переходом Галичини в 1772 році до складу Австро-Угорської імперії та програми Йосифінської колонізації, розпочатої австрійським імператором Йосифом II, починаючи з 1781 року. На землях Бібреччини, крім Мільбаху (рік заснування якого — 1786 р.), з’явилося тоді ж ще декілька таких колоній, зокрема колонія Ернсдорф (нім. Ernsdorf) — дослівно — Ернестове село, лише за кілометр на південь від Бібрки (тепер село Благодатівка), і колонія Рефельд (нім. Rehfeld) - зараз частина села Серники.
Примітки:
- ↑ Йосифінська і Францисканська метрики (PDF) (Українська) . Київ: Наукова Думка. 1965. с. 199.
- ↑ M.P. 1938 nr 277 poz. 653 Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim
- ↑ Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 (PDF). 1983. с. 7. ISBN 3-447-02376-7.