Загін «Погоня»

військова частина

Загін «Погоня» (бел. Атрад «Пагоня») - підрозділ сформований із добровольців з Білорусі, які приймають участь у збройному конфлікті на Донбасі. Воюють на боці України проти агресії Російської федерації.

На службіз липня 2014
Війни/битвиВітчизняна війна України 2014 року

Сформований у липні 2014 року. Тренувальний табір розташовано на Волині.

Історія створення

Після завершення «Революції гідності» велика кількість білорусів, які приймали участь у подіях на Майдані Незалежності почали поповнювати ряди добровольчих батальйонів. Зокрема влились у ряди «Донбасу» та «Азову». 3 червня командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко в інтерв’ю журналістам повідомив, що у його підрозділі воюють 15 білорусів[1]. Серед них за його словами були і ті хто прибув з Білорусі і ті, хто до цього мешкав в Україні.

Білоруські журналісти повідомляли протягом літа 2014 року про білорусів, які воюють у рядах «Добровольчого українського корпусу» сформованого Правим сектором у «Подільській січі», що була сформована на Хмельниччині та у батальйонах «Азов» і «Донбас»[2]. Щодо реальної кількості бійців на той достеменних даних немає, адже більшість учасників формувань називаються різними псевдо, зберігаючи анонімність.

Наразі вважається, що початкова кількість загону «Погоня» була 5 людей. Одним з організаторів загону став український політик з Волині Ігор Гузь. Він повідомив журналістам, що формування загону, як бойової одиниці почалось у липні в спеціально облаштованому таборі на Волині. Втім у бойові дії, як самодостатня одиниця підрозділ не вступав. Його бійці після тренувань були об’єднані у групи по 3-7 чоловік і вливались у добровольчі батальйони а інші формування. Така схема була прийнята для конспірації, аби спецслужби Білорусі не змогли вирахувати його учасників[3].

Мінський політолог Роман Яковлевський у коментарі російському телеканалу «Росія 24» зазначив, що за його даними спільні україно-білоруські табори для патріотичної молоді на Волині існували і в попередні роки. Отже вони і могли стати основою для вишколеного табору «Погоні». Також він не виключив, що загін міг поповнюватись за рахунок добровольців з організації «Молодий фронт», які в різні часи піддавались серозним репресіям з боку білоруської влади [2].

Керівництво та структура

Щодо керівництва підрозділу з білоруського боку даних немає. З українського боку «хресним батьком» називається політик з Волині Ігор Гузь. За його даними у структуру загону була покладенні тактика УПА. Невеликі самодостатні підрозділи розміром 3-5-7 людей. Учасники загонів можуть не знати один одного, а зв'язок між ними здійснюють в разі потреби командири [3].

Чисельність

За даними телеканалу "Белсат" на участь у підрозділі зголосились більше сотні людей, але з них для «Погоні» було відібрано кілька десятків перевірених добровольців. Вони і сформували кістяк підрозділу. Щодо загальної чисельності білорусів, які беруть участь у війні на сході України, то подібні данні ніхто не підбивав.

Участь у боях

За даними командирів добровольчих підрозділів з білоруси приймали участь у боях з початку літа 2014 р. Відомо про їх  участь у бою під Іловайськом. Білоруси з батальйону «Донбас» з позивними «Брест», «Вусач», «Бугор» виходячи з оточення під Іловайськом підбили два російські танки Т-72 та два БТРи[4].

Втрати

На початку серпня 2014 р. у деяких білоруських ЗМІ з’явилась інформація про загибель 12 бійців загону «Погоня». Але згодом її спростувала представниця добровольчого формування Тетяна Єлавая. Вона зазначила, що бійці про яких їй було відомо, які були на передовій, живі та здорові і знаходяться у безпеці. Втім вона не виключила, що могли загинути білоруси, які діють у складі добровольчих батальйонів[5].

Переслідування на Батьківщині

З боку правоохоронних органів Білорусі не раз лунали заяви, що людей участь яких у війні на сході України буде доведена чекає покарання за ст. «Найманство», санкція по якій може сягати від 3 о 7 років ув’язнення[6]. На початку жовтня 2014 р. голова КДБ Білорусі Валерій Вакульчик нагадав громадянам про відповідальність за незаконні з позиції законодавства республіки дії. Окрім того неодноразово правоохоронці звертались до білорусів із закликом не піддаватись на пропозиції брати участь у війні на боці сепаратистів з Донбасу[7]. Зазначалось, що подібні факти були викриті у Вітебську та Мінську у серпні 2014 р. Погрози на адресу білорусів учасників війни на Сході України лунали і від президента Білорусі Олександр Лукашенка.

В офіційній групі загону «Погоня» у мережі Facebook повідомлялось про те, що електрона пошта та сторінки у соціальних мережах учасників підрозділу неодноразово зламувались. За даними Ігоря Гузя, деякі бійці будуть вимушені через можливі переслідування себе чи рідних, залишити в Україні, або виїхати до країн Заходу. 

Див. також

Джерела

Група "Пагоня" у мережі Facebook

Ігор Гузь інтерв'ю білоруській редакції Радіо Свобода

Камандзір батальёна «Данбас»: У нашым батальёне сёння 15 беларусаў

Посилання

  1. http://nn.by/?c=ar&i=129546
  2. а б http://1863x.com/bel-karateli/
  3. а б http://www.svaboda.org/content/article/26593735.html
  4. http://nn.by/?c=ar&i=134460
  5. http://www.belsat.eu/be/articles/dabravolcy-atradu-pagonya-zhyvyya/
  6. http://news.tut.by/society/406164.html
  7. http://censor.net.ua/news/305288/kgb_belarusi_grozit_tyurmoyi_voyuyuschim_v_ukraine_sograjdanam