U 23 (тип підводних човнів Німеччини)
SM U-23 | ||
Під прапором | Німецька імперія | |
Спуск на воду | 1914-1915 (4 човни) | |
Виведений зі складу флоту | 1915-1919 | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | German Type U 23 submarine | |
Розробник проєкту | Germaniawerft Kiel, Кіль | |
Вартість | 2450000 марок | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 16,4 вузлів (30,4 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 9,7 вузлів (18,0 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 30 | |
Гранична глибина занурення | 50 м | |
Автономність плавання | 50 діб, 9700 морських миль (18000 км) при швидкості 15 км/год , в підводному положенні — 80 м.миль (150 км) при швидкості 9 км/год | |
Екіпаж | 35 осіб (4 офіцери) | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 64,7 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,32 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 3,56 м | |
Водотоннажність надводна | 685 (695) т | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1х1,5” (37-мм) Hotchkiss;
1х 3,5” (88-мм) SK L/30; 1ї4” (105-мм) SK L/45 палубні гармати. | |
Торпедно- мінне озброєння |
2 носових і 2 кормових ТА калібру 20” (500-мм). 6 торпед | |
Зображення на Вікісховищі |
U 23 (тип підводних човнів Німеччини) - німецький підводний човен і головний човен одноіменного типу ВМФ Німецької імперії, у складі 4 човнів. Замовлені 18 березня 1911 року, переданий флоту в 1913 році. В часи Першої світової війни були в числі 329 підводних човнів німецької імперії, котрі приймали участь в бойових діях.
Човен типу SM U-23 потопив 4 кораблів і суден супротивників, загальним тонажем 8822 тон. Човен типу SM U-24 потопив 33 кораблі і судна супротивників, загальним тонажем 105732 тони.[1][2] Човен типу SM U-25 потопив 21 кораблів і суден супротивників, загальним тонажем 14126 тон .[3] Човен типу SM U-26 потопив 5 кораблів і суден супротивників, загальним тонажем 3700 тон.[4][5].
Цей тип підводних човнів був продовженням вдосконалення човна типу U 17. Відрізнявся значно більшим тонажем, більшою довжиною, більшою дальністю плавання, тривалішим часом перебування в підводному положенні, за рахунок збільшення ємності електроакомуляторів, й значно потужнішим артелерійським озброєнням, де до 105-мм палубної гармати були додані ще дві гармати калібру 88-мм і 37-мм ). Була збільшена потужність енергетичної установки, де вперше були встановлені дизельні двигуни. Також були встановлені нові торпедні апарати більшого калібру (500-мм).
Представники
Назва | Завод | Закладений | Спущений на воду | Переданий флоту | Виведений з флоту | Утилізований |
---|---|---|---|---|---|---|
SM U-23 | Germaniawerft Kiel | 18.03. 1911 | .0.1911 | 11.09.1913 | 20.07.1915, потоплений торпедною атакою, 10 чоловік загинуло, 24 були врятовані. | |
SM U-24 | Germaniawerft Kiel | 18.03.1911 | 9.05.1912 | 6.12.1913 | 1919, після війни був переданий Великій Британії | 1922 |
SM U-25 | Germaniawerft Kiel | 12.06.13 | 9.05.1914 | 15.09.1915 | 23.02.1919, після війни був переданий Великій Британії | 1920 |
SM U-26 | Germaniawerft Kiel | 16.10.1913 | 20.05.1914 | 25.08.1914 | 31.08.1915 або 4.09.1915, втрачений у Фінській затоці, весь екіпаж загинув, 30 чоловік. Ймовірно на російській міні.
Кістяк човна був знайдений в травні 2014 року в західній частині Фінської затоки. |
Див. також
Примітки
- ↑ www.uboat.net: Ships hit during WWI – Armenian (engl.)
- ↑ Geheimnis in der Tiefe – Die Knochenspur, ZDF-Dokumentation zum Untergang und Fund der Armenian.
- ↑ Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906–1966. Erlangen: Karl Müller Verlag, 1993, S. 67.
- ↑ Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot Verluste in beiden Weltkriegen. Gräfelfing vor München: Urbes, 1998, S. 15, ISBN 3-924896-43-7.
- ↑ Finnish divers find century-old German sub (englisch; abgerufen am 4. Juni 2014)
Література
- Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906–1966. Erlangen: Karl Müller Verlag, 1993,ISBN 3-86070-036-7.
- Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot-Verluste in beiden Weltkriegen. Gräfelfing vor München: Urbes, 1998, ISBN 3-924896-43-7.