Перша конголезька війна
Перша конголезька війна - війна 1996-1997 років, в ході якої підтримувані Угандою і Руандою повстанці на чолі з Лораном Кабілою скинули президента Заїра Мобуту. Після того, як повстанці зайняли столицю Кіншаса, Заїр був перейменований в ДР Конго.
Перша конголезька війна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||||
| |||||||||
Військові сили | |||||||||
![]() Інтерахамве: невідомо |
![]() | ||||||||
Втрати | |||||||||
10 000 — 15 000 вбитих | 3000 — 5000 вбитих |
Передумови
Мобуту авторитарно правив країною впродовж трьох десятків років і в роки холодної війни вважався борцем з комунізмом і радянським впливом. Він активно підтримував ангольських повстанців УНІТА, що викликало незадоволення Анголи. Криза правління Мобуту вибухнула тоді, коли в результаті геноциду в Руанді він зважився надати допомогу руандійським хуту. Це порушило крихкий консенсус в країні, оскільки повстали конголезькі тутсі, чиїм традиційним ремеслом була військова служба. Склалася потужна повстанська коаліція з федералистско-сепартистських сил, підтримуваних ворожими сусідами (Ангола, Руанда і Уганда). На чолі коаліції став старий партизан, сподвижник Че Гевари Лоран-Дезіре Кабіла.
Хід війни
- 24 жовтня 1996 - повстанці взяли місто Увіра.
- 1 листопада 1996 - повстанці взяли Гому.
- 15 березня 1997 - повстанці захопили Кісангані.
- 5 квітня 1997 - повстанці захопили Мбужи-Майї - алмазну столицю країни[1].
- 9 квітня 1997 - повстанці захопили Лубумбаші, де розмістили свою ставку.
- 17 травня 1997 - повстанці увійшли до столиці Кіншасі. Мобуту втік до Марокко, а Лоран-Дезіре Кабіла оголосив себе новим президентом Демократичної Республіки Конго.