Бубер Леонід Ілліч
Леонід Ілліч Бубер(1916—2005) — лейтенант,командир роти 212-го стрілецького полку 49-ї стрілецької дивізії 13-й армії Північно-Західного фронту.Учасник радянсько-фінляндської та Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу.
Леонід Ілліч Бубер | |
---|---|
Народження | 19 грудня 1916 Миколаїв |
Смерть | 7 вересня 2005 (88 років) Москва |
Поховання | Преображенське кладовище |
Країна | ![]() |
Приналежність | ![]() |
Рід військ | Піхота |
Роки служби | 1935 - 1958 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Велика Вітчизняна війна Радянсько-фінська війна |
Нагороди |
Біографія
Леонід Ілліч народився в єврейській сім'ї робіткиків. Член КПРС з 1943. Начався в школі фабрично-заводського учнівства в м. Миколаїв, закінчив 7 класів, працював на заводі токарем . З 1935 в Радянській Армії. Закінчив Одеську піхотну школу. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939-1940. Командир роти 212-го стрілецького полку, комсомолець лейтенант Бубер 13 і 14 квітня 1940 року в бою за укріпленя району північніше села Терентилий (в 45 км південно-східніше Виборга Ленінградської обл.) потягнув за собою воїнів вперед. Рота подолала дротяні загородження і зайняла вказаний район, вибивши з нього противника. 17 лютого, успішно форсували р. Тайполен-Йоки. Був тричі поранений, але не залишив поля бою. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 7 квітня 1940. З 1942 на фронтах Великої Вітчизняної війни. Брав участь у Курській битві, був поранений, після чого був відправлений у госпіталь до Москви. Після війни продовжував службу в армії. З 1958 - в запасі. Жив у Москві. Працював вчитем допризовної підготовки юнаків школи № 354. Похований у Москві, на Преображенському цвинтарі.
Нагороди
Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 137) Леоніду Іллічу Буберу присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року.
Нагороджений орденом Леніна, Вітчизняної війни 1 ступеня, 2 орденами Червоної Зірки, медалями.
Пам'ять
Похований на Преображенському цвинтарі м. Москви. 21 липня 2011 в Єрусалимі в меморіалі «Гиват а-Тахмошет» відкрита перша меморіальна дошка воїну-єврею, який народився на території колишнього СРСР - Герою Радянського Союзу Леоніду Буберу. Був організований телеміст з Москвою, де представники російського єврейства, в режимі онлайн з Єрусалимом, вшанували пам'ять героя. У прямому ефірі з Ізраїльського Культурного центру в Москві брали участь рідні Леоніда Бубера. «Гиват а-Тахмошет» є основним меморіалом, що символізує звільнення і об'єднання Єрусалиму. [1] Ініціаторами заходу виступили активісти ізраїльських і міжнародних організацій «Шахар» і «Дулі-шаббат Ісраель».
Примітки
Джерела
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382
- «НЕМЕДЛЯ РАСПУСТИТЬ…», Владимир Владимиров // Герой Советского Союза Леонид Бубер – единственный оставшийся в живых член Еврейского антифашистского комитета, созданного в годы войны ЛЕХАИМ, май 2005 – 5 (157)
- Иерусалим почтит память «русского» воина-еврея, 12 Июля 2011 Седьмой канал