Air France: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Експлуатація Concorde та конкуренція: replaced: найбільш прибуткових → найприбутковіших |
м r2.7.2+) (робот змінив: bg:Ер Франс; косметичні зміни |
||
Рядок 1:
{{Авіакомпанія
| Авіакомпанія = Air France <br /> Société Air France
| logo =
| logo_size =
Рядок 8:
| Дата заснування = [[1933]]
| Базовий аеропорт = [[Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля]]
| Хаби = [[Орлі (аеропорт)|Міжнародний аеропорт Орлі]],<br /> [[Ліонський аеропорт імені Сент-Екзюпері]],<br /> [[Ніцца-Лазурний Берег (аеропорт)|Аеропорт Ніцца]]
| Додаткові хаби =
| Кількість пунктів призначення = 245 <small>вкл. дочірні авіакомпанії</small>
Рядок 22:
[[Файл:FGSPQ.jpg|міні|праворуч|300пкс|Один з літаків Air France]]
'''Ер Франс''' (формально {{lang-fr|Société Air France SA}}, стилізоване під '''AirFrance''') — це французький [[національний авіаперевізник]] зі штаб-квартирою в [[Трамбле-ан-Франс]], (північ Парижу), та одна з найбільших авіакомпаній у світі. Вона є дочірньою компанією [[Air France-KLM Group]] та одним із засновників глобального авіаційного альянсу [[SkyTeam Alliance|SkyTeam]]. Станом на 2010 рік Air France обслуговує 32 напрямки у Франції і працює в галузі регулярних пасажирських і вантажних перевезень по всьому світу до 154 пунктів призначення в 91 країнах (включаючи [[Заморські департаменти Франції|заморські департаменти]] і [[Заморські володіння Франції|території Франції]]), а кількість перевезених пасажирів склала 71,3 млн. Глобальний [[Хаб (авіація)|хаб]] авіакомпанії розташований в [[Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля|Міжнародному аеропорті імені Шарля де Голля
Air France була заснована [[7 жовтня]] [[1933]] року шляхом злиття авіакомпаній [[Air Orient]], [[Air Union]], [[Compagnie Générale Aéropostale]], [[Compagnie Internationale de Navigation Aérienne|Compagnie Internationale de Navigation Aérienne (CIDNA)]], та [[Société Générale de Transport Aérien|Société Générale de Transport Aérien (SGTA)]]. У [[1990]] році, авіакомпанія придбала французького внутрішнього авіаперевізника [[Air Inter]] та міжнародного конкурента UTA – [[Union des Transports Aériens]]. Air France виступала в ролі головного [[Національний авіаперевізник|національного авіаперевізника]] Франції протягом семи десятиліть до свого [[Злиття і поглинання|злиття]] з [[KLM]] у [[2003]] році. У період з квітня 2001 по березень 2002 року авіакомпанія перевезла 43,3 млн. пасажирів і отримала загальний [[дохід]] в розмірі [[Євро|€]]12,53 млрд. У листопаді 2004 року, Air France оцінювалася, як найбільша європейська авіакомпанія з 25,5% загальної частки ринку, і була найкращою авіакомпанією у світі з точки зору операційних доходів.
Рядок 31:
{{Clear}}
== Історія ==
=== Створення та ранні роки ===
[[
Air France була сформована [[7 жовтня]] [[1933]] року, шляхом злиття авіакомпаній Air Orient, Air Union, [[Compagnie Générale Aéropostale]], [[Compagnie Internationale de Navigation Aérienne]] ([[CIDNA]]), та [[Société Générale de Transport Aérien]] ([[Société Générale des Transports Aériens|SGTA]]). З цих авіакомпаній, SGTA була першою французькою комерційною авіакомпанією, що була заснована як Lignes Aériennes Farman у [[1919]] році. Суб'єкти Air France вже мали розгалужену мережу маршрутів по всій Європі, до [[Французька колоніальна імперія|колоній Франції]] у Північній Африці та набагато далі. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], Air France перевела свою діяльність в [[Касабланка|Касабланку]] (Марокко).
26 червня 1945 року, всі французькі авіатранспортні компанії були [[націоналізація|націоналізовані]].<ref>{{cite web|url=http://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000000339693&fastPos=3&fastReqId=559500528&categorieLien=id&oldAction=rechTexte |title=Ordonnance n°45-1403 du 26 juin 1945 portant nationalisation des transports aériens |language={{fr icon}} |publisher=Legifrance.gouv.fr |accessdate=31 травня 2011}}</ref> 29 грудня 1945 року, декретом [[Уряд Франції|Уряду Франції]], компанії Air France надано управління всією авіатранспортною мережею Франції.<ref>{{cite web|url=http://corporate.airfrance.com/en/the-airline/history/ |title=Air France: History |publisher=Corporate.airfrance.com |accessdate=31 May 2011}}</ref> У 1946 році в Air France з'явилися перші [[Стюард|бортпровідники]]. У тому ж році авіакомпанія відкрила свій перший аеровокзал в [[Дім Інвалідів|Домі Інвалідів]] в центрі Парижа. Він був пов'язаний з [[Ле-Бурже (аеропорт)|аеропортом Ле-Бурже]], де знаходився перший офіс Air France та інженерна база, автобусним сполученням. На той час загальна протяжність маршрутів компанії досягла 160 000 , та була найдовшою у світі.<ref name="AF_History">{{cite web|url=http://www.fotw.net/flags/fr$hfair.html |title=Air France (Airline, France) |publisher=Fotw.net |accessdate=31 May 2011}}</ref> 1 січня 1946 року було створено Société Nationale Air France.
[[
1 липня 1946 року, Air France відкрила перший регулярний рейс між Парижем та Нью-Йорком із зупинками на дозаправку в [[Шаннон (аеропорт)|Шанноні]] та в [[Гандер (аеропорт)|Гандері]]. [[Поршень|Поршневий]] [[авіалайнер]] [[Douglas DC-4]] долав цей маршрут за 20 годин.<ref name="AF_History" /> У 1948 Air France екплуатувала один з найбільших флотів у світі, кількістю у 130 авіалайнерів.<ref name="AF_History" /> З 1947 по 1965 роки, авіакомпанія використовувала великий флот літаків [[Lockheed Constellation]] для пасажирських та вантажних перевезень по всьому світі.<ref>Marson, Peter, "The Lockheed Constellation Series", Air-Britain (Historians) Ltd, 1982, ISBN 0-85130-100-2, pages 137–141</ref> У 1946 і 1948 роках, відповідно, французький уряд санкціював створення двох приватних авіакомпаній: [[Transports Aériens Intercontinentaux|Transports Aériens Internationaux]] – пізніше [[Transports Aériens Intercontinentaux]] – (TAI) та SATI. У 1949 році остання стала частиною [[Union Aéromaritime de Transport|Union Aéromaritime de Transport (UAT)]], приватної французької міжнародної авіакомпанії.<ref name="AF_History" /><ref>''Aeroplane – Airline of the Month: UTA – Five-star independent'', Vol. 109, No. 2798, p. 4, Temple Press, London, 3 червня 1965</ref>
[[
16 червня 1948 року, розпорядженням парламенту, було створено Compagnie Nationale Air France. Спочатку, уряду належало 70%. У наступні роки кількість прямих та непрямих володінь [[Уряд Франції|французької держави]] досягла майже 100%. У середині 2002 рокі державі належало 54%.<ref name="AF_History" /><ref name="Dirigisme">{{cite web|url=http://homepages.nyu.edu/~mrg217/MA.pdf |title=The Changing Nature of French Dirigisme |format=PDF |accessdate=31 травня 2011}}</ref>
4 серпня 1948 [[Макс Імонс]] (Max Hymans) був призначений президентом компанії. Під час свого 13-річного [[термін]]у керівництва він буде здійснювати модернізацію, зосереджену на введенні [[реактивний літак|реактивних літаків]]. У 1949 році компанія стала співзасновником [[SITA|Société Internationale de Télécommunications Aéronautiques (SITA)]], що надавала авіакомпанії телекомунікаційні послуги.<ref name="AF_History" />
=== Перехід до реактивної ери ===
[[
У 1952 році Air France перенесла свою діяльність та інженерну базу до нового Південного терміналу паризького аеропорту Орлі. На той час мережа була значно розширена, і досягла 250 000 км.<ref name="AF_History" /> Air France увійшла в реактивну еру в 1953 році з оригінальним, але ненадійним [[De Havilland Comet]] серії 1, першим у світі [[реактивний літак|реактивним лайнером]].
Рядок 55:
Авіакомпанія повністю перейшла на використання [[Реактивний літак|реактивних літаків]] у 1960 з [[Sud Aviation Caravelle]] та [[Boeing 707]].<ref name="AF_History" /> Включення реактивних авіалайнерів до маршрутної мережі Air France, скоротило час у дорозі в два рази і підвищило комфорт для пасажирів.<ref name="AF_History" /> Air France пізніше став одним з перших операторів Boeing 747, і в кінцевому підсумку має один з найбільших у світі флотів 747-х.
[[
На 1 лютого 1963 уряд формалізував поділ маршрутів між Air France та її [[Приватний сектор економіки|приватними]] конкурентами. Air France припинила польоти до Західної Африки (за винятком [[Сенегал]]у), Центральної Африки (крім [[Бурунді]] та [[Руанда|Руанди]]), Південної Африки (включаючи [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]), [[Лівія|Лівії]] в Північній Африці, Бахрейну та [[Оман]]у на Середньому Сході, Шрі-Ланки (тоді відомої як [[Цейлон]]) у Південній Азії, Індонезії, [[Малайзія|Малайзії]] та [[Сингапур]]у в Південно-Східній Азії, Австралії, Нової Зеландії а також до [[Нова Каледонія|Нової Каледонії]] та [[Таїті]]. Ці маршрути були передані до Union des Transports Aériens (UTA), нової приватної авіакомпанії, яка була результатом злиття TAI та UAT. UTA також отримала ексклюзивні права на польоти до Японії, Нової Каледонії та Нової Зеландії, Південної Африки та острова [[Реюньйон]] в Індійському океані, а також до Лос-Анджелесу та Таїті.<ref name="AF_History" /><ref name="Dirigisme" /><ref>''Aeroplane – Airline of the Month: UTA – Five-star independent'', Vol. 109, No. 2798, pp. 4–6, Temple Press, London, 3 June 1965</ref>
З 1974 року, Air France стала проводити більшу частину операцій у новому аеропорту Шарля де Голля на північ від Парижа. На початок 1980-х років, лише рейси в [[Корсика|Корсику]], Мартініку, [[Гваделупа|Гваделупу]], більшість рейсів до [[Французька Гвіана|Французької Гвіани]], Реюньону, [[Магріб]]ського регіону, Східної Європи (за винятком [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]), Південної Європи (крім [[Греція|Греції]] та [[Італія|Італії]]), та один щоденний рейс до Нью-Йорку (JFK) залишилися в Орлі. У 1974 році, Air France також стала першим у світі експлуатантом широкофюзеляжного літака [[Airbus A300]], першого комерційного авіалайнера компанії [[Airbus Industrie]] для якого вона стала стартовим замовником.<ref>{{cite web|url=http://www.key.aero/view_feature.asp?ID=37&thisSection=commercial |title=Airliner Classic: Airbus A300 – the beginning for a giant: key.Aero, Commercial Aviation |publisher=Key.aero |accessdate=31 May 2011}}</ref>
=== Експлуатація Concorde та конкуренція ===
[[
21 січня 1976 року, Air France почала використовувати [[Надзвукова швидкість|надзвукові]] польоти на маршруті з паризького аеропорту [[Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля|Шарля де Голля]] до [[Ріо-де-Жанейро|Ріо]] (через [[Дакар]]) на англо-французькому літаку [[Concorde|BAC-Aérospatiale Concorde]] F-BVFA. Надзвукові польоти з Парижу ([[Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля|CDG]]) до Вашигтону ([[Аеропорт Даллеса]]) стартували 24 травня 1976, також на F-BVFA. Польоти до [[Міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді|Нью-Йорку]] (JFK) – єдиний маршрут Конкорду, що існував до завершення програми – почалися 22 листопада 1977 року. Рейс Париж—Нью-Йорк тривав 3 години 23 хвилини, на майже подвійній [[Швидкість звуку|швидкості звуку]]. Дозвіл на польоти в США був спочатку відхилений через протести проти шуму. Зрештою, були запущені рейси до [[Мехіко]] через Вашингтон (округ Колумбія). Air France була одною з лише двох авіакомпаній – іншою була [[British Airways]] – що регулярно виконували надзвукові польоти і продовжувала виконувати щоденні трансатлантичні рейси Конкорду до травня 2003 року.<ref>{{cite web|url=http://www.highbeam.com/doc/1G1-63686234.html |title=Decades of safe flying come to an end. The Birmingham Post July 26, 2000 |publisher=Highbeam.com |date=26 липня 2000 |accessdate=31 травня 2011}}</ref>
[[
У 1983 році, коли Air France святкувала [[золотий ювілей]], кількість робітників досягла 34 000, флот сягнув 100 [[Реактивний літак|реактивних авіалайнерів]] (включаючи 33 [[Boeing 747]]), довжина мережі становила приблизно 634 000 км, та існувало 150 напрямків у 73 країнах. Це зробило Air France четвертою за величиною регулярною пасажирською авіакомпанією у світі, а також другою за кількістю вантажних перевезень.<ref name="AF_History" /> Air France має код-шерінгові угоди з регіональними французькими авіакомпаніями такими як [[TAT (авіакомпанія)|TAT]]. ТАТ пізніше працювала на кількох регіональних міжнародних маршрутах від імені Air France.<ref name="AplinMontchamp1999">{{cite book|author1=Richard Aplin|author2=Joseph Montchamp|title=A dictionary of contemporary France|url=http://books.google.com/books?id=CQ-c6BnUUcgC&pg=PA453|accessdate=4 серпня 2010|date=1 квітня 1999|publisher=Taylor & Francis|isbn=978-1-57958-115-2|page=453}}</ref> У 1983 році Air France першою з європейських авіакомпаній почала виконувати пасажирські перельоти до [[Південна Корея|Південної Кореї]].<ref>Rahn, Kim. "[http://www.koreatimes.co.kr/www/news/nation/2009/06/119_31638.html Air France Celebrates 25th Years in Korea]." ''[[The Korean Times]]''. 25 вересня 2008. Retrieved on 29 червня 2010.</ref>
У 1986 році уряд послабив свою політику поділу комерційних прав на регулярні рейси між Air France, Air Inter і UTA, без дублювання маршрутів між ними. Рішення відкрило деякі з найприбутковіших маршрутів Air France, на яких вона користувалася санкційованою урядом монополією з 1963 року і які були у її винятковій сфері впливу, для компаній-конкурентів, зокрема для UTA. Зміни дозволили UTA почати регулярні рейси у нових напрямках в сфері Air France, і конкурувати з цією авіакомпанією.
[[
Рейс Париж-[[Сан-Франциско]] став перший безпосадковим маршрутом UTA у конкуренції з Air France. Air France відповіла подовженням деяких безпосадкових маршрутів Париж—Лос-Анджелес до [[Папеете]], Таїті, для конкуренції з маршрутом Лос-Анджелес—Папеете компанії UTA. Здатність UTA до отримання комерційних прав на польоти, за межами її звичної сфери діяльності і конкуренція з Air France стали результатом урядової [[Лобізм|лобістської]] кампанії, що дозволило авіакомпанії швидше розвиватися і приносити більший [[прибуток]]. Це розлютило Air France.<ref>{{cite web|url=http://www.answers.com/topic/chargeurs-international?cat=biz-fin |title=(Business and Finance) – Chargeurs International |publisher=Answers.com |accessdate=31 травня 2011}}</ref>
Рядок 76:
У 1988 році, Air France стала стартовим замовником для середньомагістрального [[Airbus A320]], разом з Air Inter та [[British Caledonian]]. Вона стала першою авіакомпанією, яка отримала [[Airbus A320|A320]] в березні 1988, та разом з Air Inter стала першою авіакомпанією, що почала експлуатацію Airbus A320 на близькомагістральних маршрутах.<ref>{{cite web|url=http://www.aeroweb-fr.net/histoire/1988 |title=Evènements aéronautiques de l'année 1988 |publisher=Aeroweb-fr.net |accessdate=31 травня 2011}}</ref>
=== Поглинання та приватизація ===
[[
12 січня 1990 року, діяльність державної компанії Air France, напівдержавної Air Inter та повністю приватної [[Union des Transports Aériens]] (UTA) було об'єднано в розширеній Air France.<ref name="AF_History" /> Поглинання Air France компаній UTA та Air Inter було частиною урядового плану початку 1990-х, для створення єдиного [[Національний авіаперевізник|національного авіаперевізника]] з [[Економія від масштабу|економією від масштабу]] і глобальним охопленням, щоб протистояти потенційним загрозам з [[Лібералізація|лібералізації]] внутрішнього ринку повітряного транспорту ЄС.<ref>{{cite web|url=http://www.ft.com/cms/s/e6c07ce8-6de8-11dc-b8ab-0000779fd2ac,Authorised=false.html?_i_location=http%3A%2F%2Fwww.ft.com%2Fcms%2Fs%2Fe6c07ce8-6de8-11dc-b8ab-0000779fd2ac.html&_i_referer=http%3A%2F%2Fwww.google.co.uk%2Fsearch%3Fhl%3Den |title=FT.com/Business Life, The Monday Interview, 30 September 2007 – Pilot who found the right trajectory |work=Financial Times |date=30 вересня 2007 |accessdate=31 травня 2011}}</ref>
Рядок 85:
У 1997 році Air France Europe була поглинута Air France. 19 лютого 1999 року, уряд французького прем'єр-міністра [[Ліонель Жоспен|Ліонеля Жоспена]] погодив часткову [[Приватизація|приватизацію]] Air France. Її [[Інвестиції в акціонерний капітал|акції]] були розміщені на Паризькій [[Фондова біржа|фондовій біржі]] 22 лютого 1999 року. В червні 1999-го, Air France та [[Delta Air Lines]] створили [[Білатералізм|білатеральне]] [[Трансатлантичний політ|трансатлантичне]] [[партнерство]]. 22 червня 2000 року, воно перетворилося на [[SkyTeam]] - глобальний [[авіаційний альянс]].<ref name="FI" /><ref name="AF_History" />
=== Злиття у Air France-KLM ===
=== Програма Відкрите небо ===
=== Поточний розвиток ===
== Корпоративні відносини та ідентичність ==
=== Штаб-квартира ===
=== Закордонні представництво ===
=== База персоналу ===
=== Центр вакцинації ===
=== Aérogare des Invalides ===
=== Дочірні компанії та франшизи ===
=== Аутсорсинг ===
=== Лівреї ===
=== Маркетинг ===
=== Уніформа ===
=== Логотип ===
== Напрямки ==
=== Код-шерінгові домовленості ===
* [[Air Europa]]
Рядок 149:
* [[Vietnam Airlines]]
== Флот ==
=== Замовлення ===
=== Airbus A380 ===
=== Ювілейний літак ===
=== Історія флоту ===
==== Concorde ====
== Класифікація салонів ==
=== La Première ===
=== Affaires ===
=== Alizé ===
=== Premium Voyageur ===
=== Voyageur ===
== Послуги ==
=== Бортове харчування ===
=== Розваги на борту ===
=== Відпочинок ===
=== Flying Blue ===
== В масовій культурі ==
== Аварії та інциденти ==
== Див. також ==
*[[Список авіакомпаній Франції]]
*[[Список аеропортів Франції]]
Рядок 192:
*[[Транспорт Франції]]
== Примітки ==
{{Reflist|2}}
== Додаткова література ==
*[http://corporate.airfrance.com/en/the-airline/history/index.html Air France corporate history]
*[http://www.baaa-acro.com/Compagnies%20A/Air%20France.htm Air France fatal accident list – in English and French]
Рядок 225:
[[ar:الخطوط الجوية الفرنسية]]
[[az:Air France]]
[[bg:
[[bs:Air France]]
[[ca:Air France]]
| |||