Думанський Ярослав Мирославович: відмінності між версіями

Наступний рік Ярослав розпочав вже захищаючи кольори [[Карпати (Львів)|львівських «Карпат»]]. На адаптацію в новому колективі у молодого півзахисника пішов лише один сезон, після чого він міцно забронював за собою місце у складі «зелено-білих», разом з якими досяг значних висот, одержавши перемогу у змаганнях першої ліги чемпіонату СРСР.<br />

У складі [[Збірна СРСР з футболу|радянської збірної]] ставав бронзовим призером (1977) та переможцем (1978) першості Європи серед юніорів, срібним призером [[Чемпіонат світу з футболу серед молодіжних команд|молодіжного чемпіонату світу]] у Японії (1979), переможцем [[Чемпіонат Європи з футболу серед молодіжних команд|молодіжного чемпіонату Європи]] (1980).<br />

Після цього Думанський все рідше почав з'являтися у футболці київського клубу, а у [[1985]] взагалі перебрався до іншого [[Динамо (футбольний клуб, Москва)|«Динамо»]]&nbsp;— московського. Однак, провівши у [[Москва|столиці СРСР]] лише один матч, опинився у [[Металіст (Харків)|харківському «Металісті»]]<ref>[http://metalist-kh-stat.net.ua/player/1056/ Статистика виступів Думанського за "Металіст"]</ref>.<br />

Проте, на цьому футбольна подорож Ярослава не скінчилася. Наступний сезон він розпочав у рідному місті, перейшовши до місцевого [[Спартак (Івано-Франківськ)|«Прикарпаття»]]. Досвідчений півзахисник одразу став лідером івано-франківського клубу, демонструючи доволі непогану, як для гравця середини поля, результативність. По закінченні четвертого сезону у складі «Прикарпаття» Думанський прийняв рішення завершити кар'єру гравця.<br />