Кримські готи: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Поява і життя готів у Криму: replaced: більш відоме → відоміше |
|||
Рядок 11:
У роки панування [[гуни|гунів]], а потім [[булгари|булгар]] і [[авари|аварів]] в північному Причорномор'ї (кінець [[IV]] - початок [[VI]] століть) кримські готи виступали в якості своєрідного буфера між римським ([[Візантія|візантійським]]) [[Херсонес]]ом та азіатськими [[кочівники|кочівниками]]. З посиленням візантійського впливу в Криму на початку [[VI]] століття готи вливаються в греко-візантійську громаду півострова, ймовірно, в якості її військово-адміністративної складової, хоча за повідомленнями [[Прокопій Кесарійський|Прокопія Кесарійського]], основним заняттям готів у Криму було [[землеробство]].
Процес асиміляції кримських готів тривав кілька століть. Останні епіграфічні дані про готів в Криму відносяться до [[IX]] століття, до цього часу слово «гот» перетворилося на особисте ім'я (ймовірно, вказувало на походження). Назва «Готія» щодо південно-західного Криму протримався всього [[Середньовіччя]]. Зокрема, в [[XIII]]-[[XIV]] [[генуезці]] називали свої володіння в західній частині південного берега Криму [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|Приморською Ґотією]] (''Gothia Maritima''), також Ґотією часто іменувалося князівство,
Готи («готські діви») згадуються в «[[Слово о полку Ігоревім|Слові о полку Ігоревім]]». Розташована в Криму православна єпархія Константинопольського патріархату носила назву [[Ґотська і Кафська митрополія|Кафинсько-Готської]] аж до [[1798]] року, коли після виселення [[Греки Приазов'я|греків]] з Криму до [[Приазов'я]] [[єпархія]] була ліквідована.
| |||