Вистава: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Chinoiserie Figures Surrounding a Painting Depicting a Satyr Threatening Diana and Her Nymphs by Jacques Vigoureux Duplessis.jpg|міні|праворуч|350пкс|Худ. Жак Дюплессі. Вистава «Погрози Сатира Діані та німфам» ]]
 
''' Вистава ''' - — твір театрального мистецтва, обмежений часовим терміном з використанням режисерського задуму, акторської гри, драматургічного твору ( літературного джерела ), музики, театральних декорацій та механізмів тощо.
 
''' Вистава ''' - твір театрального мистецтва, обмежений часовим терміном з використанням режисерського задуму, акторської гри, драматургічного твору ( літературного джерела ), музики, театральних декорацій та механізмів тощо.
 
== Жанри ==
[[Файл:Brogi, Carlo (1850-1925) - n. 8318 - Roma - Vaticano - Museo Pio Clementino - Talia, musa della Concordia, trovata a Tivoli.jpg|міні|праворуч|200пкс|Талія, скульптура, знайдена в Тіволі.]]
Європейське театральне мистецтво пройшло довгий шлях розвитку від часів Стародавньої Греції до сьогодення. Вже в грецькому театрі виникли та розвинулись два відомі жанти вистав - — [[трагедія]] та [[комедія]].
 
Подальший розвиток театрального мистецтва збагатив жанри і різновиди вистав, серед них -
 
* [[фарс]]
Рядок 26 ⟶ 25:
Один з найдавніших різновидів вистав. Використовує дотепні [[текст]]и, акторську гру з незвичними, зазвичай смішними персонажами, кумедні ситуації, незвичні костюми чи декорації. В театрі доби [[бароко]] закріпилися веселі амплуа за персонажами [[Арлекін]] та Арлекіна, за «комедійною старою».
 
Пізніше були додані веселі музичні мелодії, арії, пісні тощо.
 
Музою-покровителької комедії в Стародавній Греції вважали [[Талія|Талію]], дочку Зевса та богині пам'яті - — Мнемозіни. Акторів в переносному значенні називали «вихованцями Талії», а сам театр - — «храмом Талії». Комедійна вистава обігрує кумедні обставини, часто використовується в оперетті.
Вже в Стародавній Греції були створені значні зразки комедій. Серед відомих комедіографів минулого - — [[Аристофан]], [[Шекспір]], [[Мольєр]], [[Бомарше]].
 
== Трагедійна вистава ==
{{main|Трагедія}}
[[Файл:Benjamin West King Lear Act III scene 4.jpg|міні|праворуч|380пкс|Худ. [[Бенджамін Вест]], Третій акт трагедійної вистави «Король Лір»]]
 
Трагедія -  — драматична вистава, яка ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої життєві чи творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації. Конфлікт закінчується смертю головного персонажу або декількох з них, аби викликати у глядавіч почуття смутку, співчуття ідеям, носієм яких був головний герой, пом'якшення і гуманізації людських відносин внаслідок виховних функцій вистави.
 
Трагедійна вистава - — зазвичай психологічно напружена, відтворює конфлікти між обов'язком особи та протилежних обов'язку почуттів, конфлікти між персонажами - — носіями непримиренних настанов і ідей. В трагедійних виставах часто йдеться про палкі, патріотичні пристрасті героїв, а сама вистава надихала на патріотичні вчинки, ставала легендарною подією історії театру чи історії мистецтва взагалі. Серед відомих творців європейських трагедій - — [[Софокл]], [[Шекспір]], [[Корнель]].
 
В сословному театрі доби бароко вплив трагедійної вистави був таким міцним, що вельможні глядачі силомиць міняли тексти автора, знижуючи психологічну напругу вистави і міняючи трагедійне завершення на вдале, несумне.
 
Проміжні позиції займає [[трагікомедія]], що виникає в добу [[маньєризм]]у. Кращі зразки трагікомедій створені вже [[Шекспір]]ом. Так, «Ромео і Джульєтта» починається як комедія, а закінчується як страшна трагедія, де смерть головних персонажів стає дійсним покаранням тих, хто залишився живими і ніщо не зробив для запобігання трагічних наслідків.
 
== Балетна вистава ==
{{main|Балет}}
[[Файл:CF46618267 109996904033.gif|міні|праворуч|200пкс|]]
Балетна вистава - — досить пізній різновид вистави і покажчик відокремлення балету від драми, отримання балетом самостійного значення при збереження специфіки танцювального мистецтва ( відмива від тексту, перенос емоційного ладу вистави на рухи та музичний супровід, ритм музики і руху тощо. Балетна вистава може бути як комедією, так і трагедією, драмою. Легендою стала балетна вистава кінця 19 ст. - — «Лускунчик», де йдеться про боротьбу темних і світлих складових свідомості людей, дитячі очікування свята, бажання перемоги Лускунчика над армією щурів та їхнього короля.
 
Легендарною стала і балетна вистава 20 століття — - «" [[Спартак]] »", романтичні герої якого отримали довге сценічне життя. Підготовка прем'єри вистави була такою ретельною, що спонукала до включення в дію усі виразні компоненти, включаючи й сценічні декорації. Їх створив відомий сценограф - — [[Вірсаладзе Симон Багратович ]], а самі декорації отримали самостійне мистецьке значення.
 
== Дитяча вистава ==
[[Файл:Edouard Manet The Spanish Ballet.jpg|міні|праворуч|200пкс| [[Едуар Мане]], Іспанська балетна вистава. Вашингтон.]]
 
Свої особливості має дитяча вистава, бо розрахована на окремий дитячий вік та спеціфіку дитячої аудиторії. Дитяча вистава - — винахід 20 сттоліття з появою та розвитком театру юного глядача.
 
Урахування вразливої дитячої психіки впинуло на запровадження обережних, гуманних засобів впливу текстів дитячих вистав. Небажане використання лякаючої поведінки акторів, занадто гучних звуків, страхітливих і довгих сюжетів.
 
Урахування вразливої дитячої психіки впинуло на запровадження обережних, гуманних засобів впливу текстів дитячих вистав. Небажане використання лякаючої поведінки акторів, занадто гучних звуків, страхітливих і довгих сюжетів.
== Впливи вистав на мистецтво ==
 
Вистави, навіть не особливо талановиті, мали значний вплив на глядачів та мистецтво. Вони - — постійний предмет обговорень, теми для листування, записів у [[щоденник]]ах і новин.
 
Химерне, швидко зникаюче мистецтво вистави спонукало до фіксації його образів, до створення візуального його відображення.
 
За сценами вистав створено чимало [[картина|картин]], [[малюнок|малюнків]], [[гравюра|гравюр]]. Виникає специфічний жанр [[портрет]]ів - — актор у ролі.
 
З винаходом фото - — почалася фіксація театральних сцен з улюблених театральних і балетних вистав, акторів у театральних костюмах. Відомі актори чи балетні танцівниці перейшли на театральні [[афіша|афіші]] і навіть на театральні програмки.
 
Значним кроком уперед стали фіксації вистав засобами радіозаписів і [[ кіно]] в 20 ст.
 
Усі різновиди фіксації вистав ( від малюнків і кіно- фото- документів стали експонатами музеїв.
<gallery>
Файл:Manège 23 février 1745-théâtre.jpg|Вистава «Принцеса Наварська», Версаль, 1745 р.
Рядок 84 ⟶ 85:
* Горчаков Н.М,, Работа режиссёра над спектаклем, М., 1956.
* Попов А., Художественная целостность спектакля, М., 1959.
* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'яка, Ю.  І.  Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В.  І.  Теремка]].  — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007
 
== Див. також ==