Вистава: відмінності між версіями

Європейське театральне мистецтво пройшло довгий шлях розвитку від часів Стародавньої Греції до сьогодення. Вже в грецькому театрі виникли та розвинулись два відомі жанти вистав - — [[трагедія]] та [[комедія]].

Подальший розвиток театрального мистецтва збагатив жанри і різновиди вистав, серед них -

Пізніше були додані веселі музичні мелодії, арії, пісні тощо.

Музою-покровителької комедії в Стародавній Греції вважали [[Талія|Талію]], дочку Зевса та богині пам'яті - — Мнемозіни. Акторів в переносному значенні називали «вихованцями Талії», а сам театр - — «храмом Талії». Комедійна вистава обігрує кумедні обставини, часто використовується в оперетті.

Вже в Стародавній Греції були створені значні зразки комедій. Серед відомих комедіографів минулого - — [[Аристофан]], [[Шекспір]], [[Мольєр]], [[Бомарше]].

== Трагедійна вистава ==

Трагедія -  — драматична вистава, яка ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої життєві чи творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації. Конфлікт закінчується смертю головного персонажу або декількох з них, аби викликати у глядавіч почуття смутку, співчуття ідеям, носієм яких був головний герой, пом'якшення і гуманізації людських відносин внаслідок виховних функцій вистави.

Трагедійна вистава - — зазвичай психологічно напружена, відтворює конфлікти між обов'язком особи та протилежних обов'язку почуттів, конфлікти між персонажами - — носіями непримиренних настанов і ідей. В трагедійних виставах часто йдеться про палкі, патріотичні пристрасті героїв, а сама вистава надихала на патріотичні вчинки, ставала легендарною подією історії театру чи історії мистецтва взагалі. Серед відомих творців європейських трагедій - — [[Софокл]], [[Шекспір]], [[Корнель]].

Проміжні позиції займає [[трагікомедія]], що виникає в добу [[маньєризм]]у. Кращі зразки трагікомедій створені вже [[Шекспір]]ом. Так, «Ромео і Джульєтта» починається як комедія, а закінчується як страшна трагедія, де смерть головних персонажів стає дійсним покаранням тих, хто залишився живими і ніщо не зробив для запобігання трагічних наслідків.

== Балетна вистава ==

Балетна вистава - — досить пізній різновид вистави і покажчик відокремлення балету від драми, отримання балетом самостійного значення при збереження специфіки танцювального мистецтва ( відмива від тексту, перенос емоційного ладу вистави на рухи та музичний супровід, ритм музики і руху тощо. Балетна вистава може бути як комедією, так і трагедією, драмою. Легендою стала балетна вистава кінця 19 ст. - — «Лускунчик», де йдеться про боротьбу темних і світлих складових свідомості людей, дитячі очікування свята, бажання перемоги Лускунчика над армією щурів та їхнього короля.

Легендарною стала і балетна вистава 20 століття — - «" [[Спартак]] »", романтичні герої якого отримали довге сценічне життя. Підготовка прем'єри вистави була такою ретельною, що спонукала до включення в дію усі виразні компоненти, включаючи й сценічні декорації. Їх створив відомий сценограф - — [[Вірсаладзе Симон Багратович ]], а самі декорації отримали самостійне мистецьке значення.

== Дитяча вистава ==

Свої особливості має дитяча вистава, бо розрахована на окремий дитячий вік та спеціфіку дитячої аудиторії. Дитяча вистава - — винахід 20 сттоліття з появою та розвитком театру юного глядача.

Вистави, навіть не особливо талановиті, мали значний вплив на глядачів та мистецтво. Вони - — постійний предмет обговорень, теми для листування, записів у [[щоденник]]ах і новин.

За сценами вистав створено чимало [[картина|картин]], [[малюнок|малюнків]], [[гравюра|гравюр]]. Виникає специфічний жанр [[портрет]]ів - — актор у ролі.

З винаходом фото - — почалася фіксація театральних сцен з улюблених театральних і балетних вистав, акторів у театральних костюмах. Відомі актори чи балетні танцівниці перейшли на театральні [[афіша|афіші]] і навіть на театральні програмки.

Значним кроком уперед стали фіксації вистав засобами радіозаписів і [[ кіно]] в 20 ст.

Усі різновиди фіксації вистав ( від малюнків і кіно- фото- документів стали експонатами музеїв.

* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю.  І.  Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В.  І.  Теремка]].  — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007