'''Робо́ча си́ла''' ({{lang-en|[[:en:Labor power|Labor power]]}}, {{lang-de|[[:de:Arbeitskraft|Arbeitskraft]]}}) у [[Економічна теорія|економічній теорії]] — здатність [[людина|людини]] до [[праця|праці]], сукупність фізичних і духовних здібностей, що людина використовує у своїй діяльності<ref>[[Карл Маркс]], Капітал, I т, гл. 4, 5, 17—24</ref>
'''Робоча сила''' ({{lang-en|[[:en:Labor force|Labor force]]}}) у [[статистика|статистиці]] — кількість людей, готових [[Найманий працівник|працювати за наймом]]. У різних країнах цей показник розраховується по різному. Зазвичай він включає кількість працюючих з додаванням зареєстрованих [[безробітний|безробітних]]. Існують вікові й інші обмеження. Наприклад, американська статистика враховує людей, не молодших від 16 років. Є певні методологічні питання — наприклад, чи включати в цей показник «самозайняте» [[населення]] (дрібні [[підприємець|підприємці]], [[фермер]]и, [[художник]]и), чи тільки працюючих за наймом. У більшості випадків «самозайняте» населення враховується у складі іншого показника — «[[економічно активне населення]]».
Іноді під робочою силою розуміють [[працівник]]ів будь-якого [[підприємство|підприємства]] за винятком [[адміністрація|адміністративного персоналу]].
'''Робоча сила''' у популярній літературі і [[публіцистика|публіцистиці]] — [[робітник]]и. Найчастіше маються на увазі робітники фізичної праці, що виконують роботи низької кваліфікації. Зазвичай у таких випадках не робиться різниці між добровільним найманням на роботу і примусовою працею. Приклад: «Метою окупаційного режиму було знищення СРСР як держави та перетворення території в аграрно-сировинний придаток i джерело дешевої робочої сили для Німеччини та її союзників.»
