Системи землеробства: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Системи з допомогою HotCat
м стильові правлення
Рядок 1:
'''Систе́ми хліборо́бства''', сукупність аґротехн. і орг.-госп. заходів для підтримання й підвищення родючости [[ґрунт]]у з метою збільшення [[урожай]]ності сільськогосподарських культур і зменшення собівартості продукції. С. х. постійно змінюються відповідно до змін в агротехніці, введення нових родів с.-г. рослин, а також залежно від природних умов і сусп.-госп. перетворень. С. х. можна поділити на примітивні, екстенсивні та інтенсивні.
 
До примітивних С. х. належать залежна, вирубно-вогнева й [[Перелогова система землеробства ‎|перелогова]]; при них використовується під посів ледве до 25% землі, а родючість [[ґрунт]]у відновляється за рахунок природних процесів; вони можливі у країнах з великими запасами вільних земель і рідким заселенням. Залежна С. полягала в тому, що рослини вирощувалися на одному місці до повного виснаження ґрунту, після чого поле залишали й бралися за обробіток незайманих ділянок. У ліс. і лісо-степ. районах розвивалася вирубно-вогнева С., при якій нові ділянки під с.-госп. культури освоювалися після вирубання чи опалювання лісу. Обидві ці системи переважали на укр. землях за ранньої доби. За княжої доби панівною стала перелогова С., у якій цю саму ділянку оброблювано вдруге після відпочинку впродовж 10 — 15 pp. Але вже за Київ. Руси-України в міру згущення населення [[переліг]] поступово скорочувався до 3 — 4 pp., а далі перелогову С. замінила екстенсивна парова С. — дво-, а згодом трипільна (чистий пар, озимина, ярина), яка краще забезпечувала прохарчування населення порівняно з попередніми. Ця С. х. протрималася на Центр. і Сх. Землях до 1920-их pp. Поодинокі С. х. засвоювалаися повільно, і в Україні деколи діяли в той самийже час різні С. х. (напр., у другій пол. [[19 століття|19 ст.]] переважала трипільна С., на півд. сх. панівною була переліжна, у Галичині — [[сівозміна|сівозмінна]]; винятково на Поліссі залишилися рештки вирубновогневої).
 
Тепер панівною в Україні є сівозмінна С., при якій майже вся рілля є під засівами, а с.-г. культури на тій самій зам. площі чергуються протягом ряду років (т. зв. ротація) за заздалегідь визначеним планом.