Криштоф Косинський: відмінності між версіями

[[1586]] року через втрату родового маєтку він подався на [[Запорожжя]] козакувати. [[1590]] року, завдяки рекомендації [[гетьман великий коронний|коронного гетьмана]] [[Ян Замойський|Яна Замойського]], уряд [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] призначив Косинського полковником [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] реєстрового і дарував землі в пустині [[Рокитне (смт, Київська область)|Рокитній]] і [[ОльшанкаМала Вільшанка (Білоцерківський район)|Ольшанці]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]]. Проте наступного року ці землі силоміць захопив білоцерківський староста [[Януш Острозький]], що отримав на володіння ними королівський привілей. Це обурило Косинського, тому він зібрав 5000 реєстрових та нереєстрових козаків, які обрали його своїм старшим, і 29 грудня [[1591]] штурмом взяв [[Біла Церква|Білу Церкву]]. Вилучивши привілей, а також захопивши збрoю тa харчі месники відступили дo [[Трипiлля]], дe гoтувaлився oбoрoнятися<ref>{{ref-uk}} Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIIІ століття''. — Київ: Генеза, 1997.</ref>.