Геленки: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 46:
Перша згадка про село датується 1740 роком.
Село Геленки засноване в кінці 17 на початку 19 століття. Існує
«На території сіл нинішнього Козівського району проживав пан (дані про якого не збереглися). У нього не було сина, якому він міг би передати землі та маєток, але він мав чотири дочки, Теофілію, Вікторію, Гелену та Олесю. Коли пан був старий та хворий, він покликав доньок і сказав, що належні йому землі він ділить між ними. ▼
▲
Після смерті батька, дочки, кожна на своїй землі зробили забудови маєтків. В подальшому ці забудови розрослися, кругом них поселилися люди які там працювали і так утворилися села.
Пан розподілив землі між дочками, починаючи від старшої, Теофілії, потім Вікторії, Гелени та Олесі. В наш час{{коли}} там розташовані села, Теофіпілка, Вікторівка, Геленки та Олесине.
Гелена отримала від батька фільварок та 1000 моргів землі. Управляв цим всім багатством Йосип Мілінський, який продав те місце, де ми називаємо «Поле» людям для розбудови села.▼
Першими поселенцями були селяни на прізвище Гром’як, які жили в тому місці де витікає річка Коропець. Там була чиста джерельна вода і криничка. Ця криниця збереглася до нинішніх часів. Походили Гром’яки з козаків, які, за народними переказами здобували фортецю Зборів.▼
▲Гелена отримала від батька фільварок та 1000 моргів землі. Управляв цим всім багатством Йосип Мілінський, який продав те місце, де ми називаємо «Поле» людям
Більш бурхливий розвиток село одержало в той період, коли було закладено фільварок. Він знаходився на місці футбольного поля, коло ферми. Там було багато покоїв, криниця з журавлем та великий і гарний сад. На сьогоднішній день ще збереглися липи. На фільварку працювали форналі — селяни, які жили в побудованій ним хаті і на його забезпеченні, а також малоземельні господарі, що відробляли за коні, а то й за гроші. Оскільки для роботи не вистачало робочої сили, то пан завозив людей з інших сіл. Так селяни відробляли панщину. Проте, серед селян були також заможні — Степан Райда і Павло Кавка. Вони мали по 20 морґів землі. А решта середняки та малоземельні (їх була більшість). Декілька селян їздили до Америки на заробітки, і, повернувшись, побудували гарні хати й купили поле.▼
Поляків у Геленкові була більшість — 120 родин, а українських 60. Поляки старшували і урядували, бо то була їхня польська влада і польська держава.▼
▲Першими поселенцями були селяни на прізвище
В 1848 році була скасована панщина. На честь цієї події селяни поставили памятник в центрі села, біля церкви. який зберігся до сьогоднішнього дня. День визволення від панщини 15 травня селяни святкували дуже урочисто багато десятків років. ▼
▲Більш бурхливий розвиток село одержало в той період, коли було закладено фільварок. Він знаходився на місці футбольного поля, коло ферми. Там було багато покоїв, криниця з журавлем та великий і гарний сад. На сьогоднішній день ще збереглися липи. На фільварку працювали форналі
▲Поляків у Геленкові була більшість
▲В 1848 році була скасована панщина. На честь цієї події селяни поставили памятник в центрі села, біля церкви. який зберігся до сьогоднішнього дня. День визволення від панщини 15 травня селяни святкували дуже урочисто багато десятків років.
В центрі села, на місці сучасної школи, була корчма. Тому, вулиця до сьогодні має назву Закорчма. В корчмі можна було поїсти, відпочити, нагодувати коні. Також часто це приміщення наймала молодь, щоб потанцювати.
Під час Першої світової війни корчма завалилася, а жид Дудьо втік до Козови. Те місце громада купила і в 1925 році почала будувати школу. Цеглу возили з Бережан. Школу будували спільно поляки і українці. Нелегко було громаді, а дехто мусів продати навіть шматок поля, щоб дати свій внесок. Будували школу бережанські і шибалинські мулярі, а також і місцеві
Клуб був збудований в 1929 році. В приміщенні якого був розташований магазин. Це приміщення було також збудоване за кошти громадян. Пан виділив один морг поля для клубу, а люди за це відробили панові і безплатно працювали на будівництві клубу.
Поляки збиралися в своєму клубі, а українці в читальні, яка містилася в хаті
У 1920-их роках організовано
До сьогоднішнього дня збереглася ця будівля, в якій розміщено магазин і клуб. Також при клубі діють гуртки художньої самодіяльності, учасники який беруть участь в усіх масових заходах, які проводиться.
| |||