Історія українства в Чикаго: відмінності між версіями

У [[1893 ]] р. до [[Чикаґо]] прибув молодий український діяч [[Сіменович Володимир|Володимир Сіменович]], який розпочав тут свою лікарську практику і протягом сорока років очолював українську громаду міста. У [[1893 ]] р., за записами В. Сіменовича, вже існувала православна церква, яку відвідували робітники-українці.

Перша українська громада була зорганізована при парафії св.  Отця Миколая у [[1905 ]] р. і мала на меті "«піднестися через школу, [[читальня|читальню]], політичні клюби чи в інший спосіб"». У 1906  р. о. [[Струтинський Микола |Микола Струтинський]], д-р Володимир Сіменович та його колега адвокат [[Янович Стефан|Стефан Янович]] засновують у Чикаґо [[Братство св.святогоо Миколая]], яке стало першим у Чикаґо відділом [[Український народний союз|Українського Народногонародного Союзусоюзу]] (УНСоюзу, який первинно виник у Шамокін, Пенсильванія у 1894  р.). Ця організація у місті швидко росте. У 1918  р. у Чикаґо було вже 9 відділів УНСоюзу. У 1912  р. при УНСоюзі заснована Рада Освітиосвіти — - "«Просвіта"», яку очолив д-р  В. Сіменович, секретарем була п.  Емілія Струтинська, дружина о.  М.Струтинського.  Саме п.  Емілія у 1917  р. зорганізувала краєвий з'їзд жінок, що привело до заснування "«З'єднання Українськихукраїнських Жінокжінок в Америці"».

Парафія св.  Отця Миколая довгий час виконувала роль одного з основних центрів українського культурного життя у місті. Саме тут у 1918  р. почав виходити квартальник "«Рання зоря"» (було підготовлено декілька випусків).

У 1915  р. Юрій Маслій, Йосиф Коцовський і Лука Різа засновують з громадою Українську Народну Церкву з парафією св.  Трійці, яку відомий дослідник Мирон Куропась вважає "«першою чисто українською православною церквою в Америці"».

У 1917  р. д-р  Володимир Сіменович і його колега лікар д-р  Стефан Гриневецький засновують перший у Чикаґо український журнал "«Україна"», який мав на меті об'єднати українську громаду міста.

Події в Україні у 1918  р., проголошення незалежної держави, активізувало культурне і політичне життя українців. 30 травня 1918 р. відбулося велике українське віче. У марші містом і вічі брало участь близько 10  000 українців.

Політичний портрет української громади Чикаґо того часу по суті повторює у мініатюрі політичну палітру тодішньої України - — тут діяли державники, українські комуністи, гетьманці, пізніше - — націоналісти та ін.інші, які утворили партії, спортові товариства, просвітницькі, жіночі, культурні й інші громадські структури. У 1935  р. українська громада штату Іллінойс мала понад 110 різних організацій, товариств на близько 4100041 000 мешканців штату українського походження.

Дуже яскравою сторінкою життя українців Чикаґо (та й, зрештою, українців будь-де) є їх культурна діяльність. М. Куропась, описуючи період життя українців у цьому краї від 1890 до 1948  р. уже у 1909  р., нараховує два хори, у 1920-х роках діє драматичний гурток, у 1930-х роках - — цілий ряд хорів, танцювальних ансамблів, драматичних гуртків, оркестрів, музичних груп. У цей час створено "«Український Хор"», про який музичний критик Юджін Стінсон писав у "«Чикаґо Дейлі Нювс"» таке: "«Це один з найкращих хорів, які можна в Америці почути"». У 1932  р. стараннями Василя Авраменка у Чикаґо було зорганізовано "«Український фестиваль"», водночас театральні самодіяльні трупи ставили українські класичні вистави — - "«Катерину"», "«Запорожця за Дунаєм"», "«Сорочинський ярмарок"», "«Марусю Богуславку"» тощо.

Культура, привезена з далекої України, шанувалася і цікавила не тільки наших земляків, але й ширше коло громадян. Так у 1933  р. під час виставки "«Століття Поступу"», присвяченій 100-ньому ювілею Чикаґо, український павільйон відвідало 18000001 800 000 людей.

І все ж досягнення української громади у період до 1948  р., як то, наприклад, робить Мирон Куропась, треба оцінити дуже високо.

Піонери Чикаґо з України "«збудували одну з найкращих церков у Америці. Вони вислали тисячі доларів (рівнозначні з мільйонами на сьогоднішні стандарти) до Европи (на закуп харчів, ліків тощо українцям з СРСР - — прим. ред.). Вони організували український національний павільйон на Світовій Виставці (1933  р.), збудували цілоденну школу. Вони створили один з найкращих українських хорів в Америці. Вони були політично активними"»1. І все це - — за гострої економічної кризи в Америці.

Непересічною, але досить ще неналежно оціненою є участь українців з діяспори у Другій світовій війні. Американські українці зі штату Іллінойс воювали у Американській армії на всіх фронтах у Европі, Північній Африці, на Далекому Сході, у Тихому океані.

По Другій світовій війні до Америки прибуло до сотні тисяч політичних емігрантів-українців з таборів DP. У 1965  р. у штаті Іллінойс українська громада вже нараховувала близько 70, а у 1988 - — 75 тисяч осіб. У цей період трансформувалися старі і постали нові потужні українські організації - — серед них Український Конґресовий Комітет Америки (УККА) та Злучений Українсько-Американський Допомоговий Комітет (ЗУАДК). Основну духовно-організуючу роль в українській громаді відігравали українські Церкви. Новоприбулі по війні емігранти активізували громадське і політичне життя - — в Чикаґо утворилося дві українські громадсько-політичні централі: Ліґа Американців Українського Походження та Об'єднання Українських Американських Організацій в Іллінойсі.

Поряд зі старими в основному аполітичними культурницькими і чисто політичними організаціями-партіями повоєнна еміграція ініціювала створення суспільно-харитативної "«Самопомочі"», товариського клюбу "«Бесіда"», ряду професійних організацій - — лікарів, вчителів, правників, інженерів, молодіжні спортові товариства. Розвинулося шкільництво українського Чикаґо, зокрема, українознавчі суботні школи, що до сьогодні перебувають під егідою "«Шкільної Ради"», УККА, Консисторії УПЦеркви та інш.інших організацій. Створено ряд нових хорів. Діяли естрадні оркестри, тріо співаків, квартети тощо.

У 1953 постало і надалі розвинулося "«Українське Театрально-Музичне товариство "Нова„Нова Сцена"Сцена“, у 1971-811971—81  рр. діяла молодіжна Театральна Студія. При церквах, школах, організаціях молоді і окремо діяли танцювальні ансамблі.

Активним було й мистецьке, літературне, наукове життя української громади Чикаґо.  Тут у 1971  р. засновано унікальний Український Інститут Модерного Мистецтва, ряд відомих українських науковців працює в університетах штату Іллінойс, тут діє осередок НТШ-Америка, працює Редакційна колегія унікального видання "Енциклопедія„Енциклопедія діяспори"діяспори“ (д-р Василь Маркусь), у Іллінойському університеті Урбана-Шампейн вже десятиріччя діє Українська науково-дослідна програма (Дмитро Штогрин, Богдан Рубчак).

Українці Чикаґо створили ряд прицерковно-парафіяльних організацій.

Наприкінці ХХ ст. у Чикаґо діяли такі українські громадсько-суспільні організації: Комітет Оборони Традицій Української Католицької Церкви, Комітет Українців Америки (відділ Чикаґо), Товариство Українських Сеньйорів при парафії св.  Володимира й Ольги, Українське Бюро Суспільної Опіки Метрополітального Чикаґо, Українське Патріархальне Товариство, Українське Товариство Старших Громадян при катедрі св.  Отця Миколая, УККА (відділ Чикаґо), Українсько-американський Клюб та інші.

У цей же час утворилися основні політичні організації українців Чикаґо: "Американці„Американці за людські права в Україні"Україні“, "Організація„Організація Державного Відродження України"України“, "Організація„Організація Оборони Чотирьох Свобід України"України“, Середовище УГВР — - "Об„Об'єднання Прихильників Визвольної Боротьби України"України“ (ОПВБУ), Українська Станиця Американських Прихильників Антибольшевистського Блоку Народів"» (ПАБНА).

Культурно-освітні організації: Комісія Зв'язку Енциклопедії Українознавства, Товариство "«Рідна Школа"», Українська Католицька Катедральна Школа св.  Отця Миколая, Українська Учительська Громада, Українське Академічне і Професійне Товариство ім. Міхновського (УАПТМ), Український Інститут Модерного Мистецтва, Український Національний Музей ім. Мирослава Сіминовича, Школа українознавства при катедральному соборі св.  кн. Володимира, Школа українознавства при парафії св.  Йосифа.

Братсько-забезпеченєві організації: Союз українців католиків "«Провидіння"», Українська Народна Поміч, Окружна Рада Українського Братського Союзу в м. Чикаґо й околиці, Округа Українського Народного Союзу в Чикаґо.

Економічні і фінансові організації та установи: 1-й Український Федеральний Щадний Банк "«Певність"» в Чикаґо, Українська Федеральна Кооперативна Каса "«Самопоміч"», Українсько-Американське Товариство "«Самодопомога"» в Чикаґо.

Ось вона яка, дорогий читачу, Чиказька Україна. Чи не здивований ти, друже-читачу? Чи знав ти про існування такої України, викоханої і вистражданої в серцях наших земляків, вибудуваної за свої кревні гроші, важко зароблені чесною роботою. І не одним поколінням, а зусиллями багатьох - — і "«західних"», і "«східних"» і "«центральних"» і "«кубанських"» та інших українців.

Корисно було б "«приміряти"» те все до нашої сучасної України, особливо до "«української пустки"» на Сході і Півдні і зробити висновки. По-перше, про наше минуле - — як ретельно і як досконало все українське (школи, інститути, мистецтво, письменство, газети та часописи, театр, бібліотеки, громадські організації і  т. д.і т.п.тощо) тут - — на Сході і Півдні (в суто українських краях!) було винищено у ХХ ст. По-друге, на прикладі української громади Чикаґо ми бачимо, як може розквітнути національно-громадське, політичне, духовне, наукове, мистецьке, спортивне та ін. життя при наявності ініціятиви, розумної і тривалої праці організаторів-патріотів. І, по-третє, - — оптимістичний вислід - — хоч нас чекає важка і довга робота в Україні, але побудувати громадянське суспільство МОЖЛИВОможливо, як зробили те у по-своєму важких умовах українці Чикаґо.

А тепер - — про новий час - — вже після проголошення Незалежної України. Він приніс нові зміни не тільки в українське суспільство в самій Україні, але й покликав до життя нові українські ініціятиви, нові українські громадські організації в українській діяспорі. Одна з таких організацій, вже знана у США і Україні - — Товариство Української Мови-Чикаґо (ТУМ-Чикаґо). Про нього наша розповідь.

== Джерела ==

* Мости в Україну / Укладачі: Володимир Білецький, Віра Боднарук, Богдан Боднарук.  — Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім.  — 2005.  — 116  с. [http://www.vesna.org.ua/txt/biletskv/chykago.doc]

* Віра Боднарук, Володимир Білецький. Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаґо, 1973—2006.  — Донецьк: Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, ТУМ-Чикаґо  — 2006.  — 140  стор. [http://experts.net.ua/ua/baza/doc/detail.php?ID=15885]