Чум: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
Взагалі чум — це фіно-угорське (комі) слово, зазвичай в інших народів це житло має свої національні назви, але назва ''чум'' усталилася літературі, в т.ч. і науковій, для називання загального типу такого житла. У сами́х [[угрофіни|фіно-угрів]] чум в якості житла зберігся лише у північних комі та саамів. Зокрема, у саамів чум є переносним літнім житлом і має назву '''кувакса, ко́вас''' (у східних російських саамів) або '''[[кота (житло)|кота]]''' (у західних [[Скандинавія|скандинавських]] саамів).
В угрофінських народів [[Поволжя]] чум доволі рано втратив значення житлового приміщення, перетворившись на господарську підсобну будівлю. Так, в [[удмурти|удмуртів]], [[чуваші]]в і [[мордва|мордовців]] (а також у тюрків Поволжя [[татари|казанських татар]]) жердяний кістяк чума править за [[Стодола (будівля)|стодолу]] (''шиш''), критий соломою, він прикриває вхід до [[погріб|погребу]]. Так само і в західних [[фіни|фінів]] та [[карели|карелів]] будівлі на подобі чуму (''кота'') виконують функції ''літньої кухні''; а в [[естонці]]в подібні літні кухні з жердин [[ялина|ялини]] побутували ще у XIX столітті.
Найдовше значення житлової споруди чум зберігав, а подеколи зберігає і досі в ненців, нганасанів, [[долгани|долганів]] тощо. Група чумів має назву ''стойбище''.
| |||