Відмінності між версіями «Мравінський Євген Олександрович»

Вікіфікатор
(Вікіфікатор)
'''Мравінський Євген Олександрович''' ([[1903]]—[[1988]]), російський диригент, народний артист СРСР ([[1954]]), лауреат Сталінської ([[1946]]) та Ленінської премій ([[1961]]), нагороджений орденом Леніна, іншими орденами і медалями.
'''Мравінський Євген Олександрович''' ([[1903]]-[[1988]]), російський диригент. Народився в Петербурзі [[22 травня]] (4 червня) [[1903]]. Учився на природному факультеті Петроградського університету, працював артистом мімансу в [[Маріїнський театр|Маріїнськім театрі]], піаністом у Хореографічному училищі. В [[1924]] поступив у [[Ленінградську консерваторію|Ленінградську консерваторію]], де спочатку займався в класі композиції, а з [[1927]] - у класі диригування, спочатку в Н.А.Малько, а після його від'їзду за кордон - в А.В.Гаука.
 
В [[1932]] дебютував у Маріїнському театрі, продиригувавши балетом "Спляча красуня" Чайковського. В 1932-1938 був диригентом цього театру (переважно балетного репертуару); з [[1938]], перемігши на конкурсі диригентів, очолив Симфонічний оркестр Ленінградської філармонії (колишній Придворний) і залишався на цьому посту до кінця своїх днів. За десятиліття роботи із Мравінським оркестр став високопрофесійним колективом і завоював міжнародну популярність. З [[1961]] викладав у Ленінградській консерваторії.
 
'''Мравінський Євген Олександрович''' ([[1903]]-[[1988]]), російський диригент. Народився в Петербурзі [[22 травня]] (4 червня) [[1903]]. Учився на природному факультеті Петроградського університету, працював артистом мімансу в [[Маріїнський театр|Маріїнськім театрі]], піаністом у Хореографічному училищі. В [[1924]] поступив у [[Ленінградську консерваторію|Ленінградську консерваторію]], де спочатку займався в класі композиції, а з [[1927]] - — у класі диригування, спочатку в Н. А. Малько, а після його від'їзду за кордон - — в А. В. Гаука.
Мравінський був диригентом авторитарного й у той же час академічного типу, він прагнув до максимально повного пророблення інтерпретації, аж до дрібних деталей. Його манері були властиві скупий жест, тверда воля, стриманість емоцій, прекрасне відчуття форми, і в той же час вона втілювала духовну зосередженість майстра. У досить широкому в стилістичному відношенні, хоча й не занадто великому репертуарі Мравінського деяка перевага віддавалася російській музиці, у тому числі сучасній, а в західноєвропейській класиці - [[Бетховен]]у, [[Брамс]]у, [[Вагнер]]у, [[Ріхард Штраус|Р.Штраусу]] й [[Брукнер]]у. Улюбленими авторами Мравінського були [[Петро Чайковський|Чайковський]] і [[Шостакович]]. До числа вищих досягнень диригента можна віднести трактування П'ятої й особливо Шостої симфоній Чайковського, а також багатьох симфонічних полотен Шостаковича: під його керуванням уперше прозвучали П'ятої, Шоста, Восьма, Дев'ята, Десята симфонії; Восьму симфонію автор присвятив диригентові.
 
В [[1932]] дебютував у Маріїнському театрі, продиригувавши балетом "«Спляча красуня"» Чайковського. В 1932-19381932—1938 був диригентом цього театру (переважно балетного репертуару); з [[1938]], перемігши на конкурсі диригентів, очолив Симфонічний оркестр Ленінградської філармонії (колишній Придворний) і залишався на цьому посту до кінця своїх днів. За десятиліття роботи із Мравінським оркестр став високопрофесійним колективом і завоював міжнародну популярність. З [[1961]] викладав у Ленінградській консерваторії.
 
Мравінський був диригентом авторитарного й у той же час академічного типу, він прагнув до максимально повного пророблення інтерпретації, аж до дрібних деталей. Його манері були властиві скупий жест, тверда воля, стриманість емоцій, прекрасне відчуття форми, і в той же час вона втілювала духовну зосередженість майстра. У досить широкому в стилістичному відношенні, хоча й не занадто великому репертуарі Мравінського деяка перевага віддавалася російській музиці, у тому числі сучасній, а в західноєвропейській класиці - — [[Бетховен]]у, [[Брамс]]у, [[Вагнер]]у, [[Ріхард Штраус|Р.Штраусу]] й [[Брукнер]]у. Улюбленими авторами Мравінського були [[Петро Чайковський|Чайковський]] і [[Шостакович]]. До числа вищих досягнень диригента можна віднести трактування П'ятої й особливо Шостої симфоній Чайковського, а також багатьох симфонічних полотен Шостаковича: під його керуванням уперше прозвучали П'ятої, Шоста, Восьма, Дев'ята, Десята симфонії; Восьму симфонію автор присвятив диригентові.
 
У культурному житті Ленінграда велична фігура Мравинского грала велику, майже культову, роль, символізуючи наступність традицій.
Помер Мравінський у Петербурзі [[19 січня]] [[1988]].
 
== Посилання ==
* [http://www.mravinsky.org/ Сайт, присвячений диригентові]
* [http://www.krugosvet.ru/articles/73/1007381/1007381a1.htm Є.Мравінський в енциклопедії "Кругосвет"]
 
[[ru:Мравинский, Евгений Александрович]]
100 721

редагування