Припливи та відпливи: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м r2.7.2+) (робот змінив: fa:جزر و مد; косметичні зміни |
||
Рядок 9:
== Різновиди ==
В екваторіальному та тропічному поясі припливи і відпливи здебільшого повторюються двічі на добу. Такі припливи називають ''напівдобовими''. Із наближенням до полюсів другий максимум поступово зменшується і може взагалі зникати. Такі припливи називають ''добовими''.<br />
Більші припливи бувають під час молодика та повні, коли Місяць і Сонце розташовані майже на одній лінії з Землею, та їх сумарний гравітаційний вплив зумовлює [[сизигійний приплив]]. <br />Під час [[фази Місяця|першої та третьої чверті Місяця]], коли горб місячної припливної хвилі збігається з улоговиною сонячної, припливи менші. Такі припливи називають ''квадратурними'' (Місяць перебуває у [[квадратура (астрономія)|квадратурі]]). Теоретично квадратурний приплив утричі менший сигізійного<ref name=karp></ref>.<br />
Нерівномірності у висоті припливів зумовлено також еліптичністю [[орбіта|орбіти]] Місяця та Землі: у [[перигей|перигеї]] Місяць перебуває ближче до Землі, а в [[апогей|апогеї]] — далі; Земля перебуває найближче до Сонця у [[перигелій|перигелії]], а найдалі — в [[афелій|афелії]]. ''Перигейний приплив'' вищий ''апогейного'' на 40%, а ''перигелійний'' — на 10% вищий за ''апогелійний''<ref name=karp></ref>. Таким чином, найбільші припливи спостерігаються під час молодика або повні, коли Земля перебуває поблизу перигелію, а Місяць — у перигеї.
Рядок 61:
[[et:Looded]]
[[eu:Itsasaldi]]
[[fa:
[[fi:Vuorovesi]]
[[fr:Marée]]
| |||