Солітон: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильове правлення за допомогою AWB |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Dark_soliton.svg|thumb|Графік темного солітону]]
'''Соліто́н'''
Солітони поводяться подібно до частинок (тому їх можна називати частинкоподібними хвилями): при взаємодії один з одним або з деякими іншими збудженнями вони не руйнуються, а рухаються, зберігаючи свою структуру незмінною. Солітони описуються нелінійними [[диференціальні рівняння|диференціальними рівняннями]] в [[диференціальні рівняння в частинних похідних|частинних похідних]] (для неперевних середовищ) або системами нелінійних [[звичайні диференціальні рівняння|звичайних диференціальних рівнянь]] (для дискретних середовищ).
== Історія відкриття ==▼
Історія вивчення солітона почалася в серпні [[1834]] року, на березі каналу Юніон поблизу [[Едінбург|Едінбургу]]. [[Джон Скотт Рассел]]
Вперше слово
== Формальне визначення ==
Найбільш загальноприйнятим вважають визначення, наведене Дразіним та Джонсоном в їхній книжці
<ref>
{{cite book
Рядок 31 ⟶ 37:
|посилання=
}}.</ref>
Згідно з цим визначенням солітоном називають хвильове збудження в нелінійному середовищі, яке
▲• воно розповсюджується з постійною швидкістю, не змінюючи при цьому своєї форми;<br />
▲• воно локалізоване у просторі ;<br />
▲• воно не змінюється при зіткненні з іншим таким збудженням (окрім можливого зсуву фаз).<br />
== Солітони в різних фізичних системах ==▼
▲В реальних фізичних системах часто використовують більш слабке визначення, де одна або декілька з перелічених умов
* На поверхнях рідин солітони утворюються у вигляді локалізованих горбів, що розповсюджуються на далекі відстані. Це перші солітони, виявлені в природі. Іноді солітонами вважають гігантські хвилі, що утворюються на поверхні океанів після землетрусів та вивержень вулканів
* Іонозвукові та магнітозвукові солітони в плазмі.▼
* Гравітаційні солітони в шаруватій рідині.▼
* Солітони у вигляді коротких світлових імпульсів в активному середовищі [[лазер]]а.▼
* Солітони можуть утворюватися в довгих [[ефект Джозефсона|контактах Джозефсона]] або в масивах точкових контактів
*
* В оптичних хвилеводах, в яких присутня нелінійна залежність [[показник заломлення|показника заломлення]] від електичного поля (завдяки так званому [[Електрооптичний ефект|ефекту Керра]]) утворюються [[оптичні солітони]].
*
* Існує ще багато систем, в яких можуть існувати солітони, або збудження, близькі до них за своїми властивостями. Імовірно, прикладом солітона є Гігантський гексагон на [[Сатурн (планета)|Сатурні]].
* У певному наближенні можна розглядати як солітони [[нервовий імпульс|нервові імпульси]].
== Математичні основи теорії солітонів ==▼
▲== Історія відкриття ==
Існує декілька математичних моделей, для яких солітони є точним розв'язком: [[рівняння Кортевега-де Вріза]], [[нелінійне рівняння Шредінгера]], [[рівняння синус-Гордона]], [[рівняння Кадомцева-Петвіашвілі]],▼
ізотропне [[рівняння Ландау-Ліфшиця]], [[ланцюжок Тоди]].▼
▲Історія вивчення солітона почалася в серпні [[1834]] року, на березі каналу Юніон поблизу [[Едінбург|Едінбургу]]. [[Джон Скотт Рассел]] спостерігає на поверхні води явище, яке він називає усамітненою (відокремленою) хвилею, - "solitary wave". Див. публікацію <ref>J.S.Russell "Report on Waves": (Report of the fourteenth meeting of the British Association for the Advancement of Science, York, September 1844 (London 1845), pp 311-390, Plates XLVII-LVII).</ref> або: <ref>J.S.Russell (1838), Report of the committee on waves, Report of the 7th Meeting of British Association for the Advancement of Science, John Murray, London, pp.417-496.</ref> (Згідно: <ref>Абловиц М., Сигур Х. Солитоны и метод обратной задачи. М.: Мир, 1987, с.12.</ref>)
Основним математичним методом, який дозволяє явно побудувати солітонні
▲Вперше слово "солітон" вжили для опису нелінійних хвиль, що взаємодіють як частинки (джерело: <ref>[http://prola.aps.org/abstract/PRL/v15/i6/p240_1?qid=7b94fd8433d7dcd6&qseq=1&show=25 N.J.Zabusky and M.D.Kruskal (1965), Interaction of solitons in a collisionless plasma and the recurrence of initial states, Phys.Rev.Lett., 15 pp. 240-243.]</ref>). Солітон трохи не став "солітроном", але йому пощастило - в ті часи існувала фірма з аналогічною назвою, і однією буквою довелося поступитися<ref>Посилання?</ref>.
=== Рівняння Кортевега—де Фріза ===
{{main|Рівняння Кортевега—де Фріза}}
Однією з найпростіших і найвідоміших моделей, що
<math>
Рядок 66 ⟶ 82:
де A — амплітуда солітону, L — ефективна ширина його основи. Такий солітон рухається зі швидкістю <math>D = \frac{A}{3}</math>.
Видно, що солітони з великою амплітудою виявляються
▲== Солітони в різних фізичних системах ==
▲Солітони експериментально спостерігаються в низці фізичних систем, які перелічено нижче.
▲* На поверхнях рідин солітони утворюються у вигляді локалізованих горбів, що розповсюджуються на далекі відстані. Це перші солітони, виявлені в природі. Іноді солітонами вважають гігантські хвилі, що утворюються на поверхні океанів після землетрусів та вивержень вулканів - [[цунамі]].
▲* Іонозвукові та магнітозвукові солітони в плазмі.
▲* Гравітаційні солітони в шаруватій рідині.
▲* Солітони у вигляді коротких світлових імпульсів в активному середовищі [[лазер]]а.
▲* Солітони можуть утворюватися в довгих [[ефект Джозефсона|контактах Джозефсона]] або в масивах точкових контактів Джозефсона. Вони мають фізичний зміст [[квант магнітного потоку|кванту магнітного потоку]] і називаються [[джозефсонівський вихор|джозефсонівськими вихорами]] або [[флуксон|флуксонами]]. Солітони в джозефсонівських контактах описуються рівнянням [[синусоїдальне рівняння Гордона|синус-Гордон]].
▲* В магнетиках можуть утворюватися солітони різного типу, зокрема [[доменні стінки]] мають властивості солітонів.
▲* В оптичних хвилеводах, в яких присутня нелінійна залежність [[показник заломлення|показника заломлення]] від електичного поля (завдяки так званому [[Електрооптичний ефект|ефекту Керра]]) утворюються [[оптичні солітони]].
▲* В [[конденсація Бозе-Ейнштейна|бозе-ейнштейнівських конденсатах]] холодних атомних газів спостерігалися солітони, що мають фізичний зміст рухливих областей підвищеної густини атомів.
▲* Існує ще багато систем, в яких можуть існувати солітони, або збудження, близькі до них за своїми властивостями. Імовірно, прикладом солітона є Гігантський гексагон на [[Сатурн (планета)|Сатурні]]. В певному наближенні можна розглядати як солітони [[нервовий імпульс|нервові імпульси]].
▲== Математичні основи теорії солітонів ==
▲Існує декілька математичних моделей, для яких солітони є точним розв'язком: [[рівняння Кортевега-де Вріза]], [[нелінійне рівняння Шредінгера]], [[рівняння синус-Гордона]], [[рівняння Кадомцева-Петвіашвілі]],
▲ізотропне [[рівняння Ландау-Ліфшиця]], [[ланцюжок Тоди]].
▲Основним математичним методом, який дозволяє явно побудувати солітонні роз'вязки, є метод [[обернена задача розсіювання|оберненої задачі розсіювання]]. Існують також інші методи: [[метод Хіроти]], [[перетворення Беклунда]] та ін..
=== Класифікація солітонів ===▼
Перші три з вищенаведених рівнянь ([[рівняння Кортевега-де Вріза|Кортевега-де Вріза]], [[рівняння синус-Гордона|синус-Гордон]] та [[нелінійне рівняння Шредінгера]]) є найвідомішими рівняннями теорії солітонів. Розв'язки цих рівнянь утворюють три основних типи солітонів.▼
• Солітони Кортевега-де Вріза (акустичні солітони).<br />▼
• Солітони огинаючої.<br />▼
• Топологічні солітони (кінки та антикінки).<br />▼
=== Кубічне нелінійне [[рівняння Шредінгера]] ===
Рядок 112 ⟶ 100:
де <math>r,s,\alpha,U</math> — деякі постійні.
▲=== Класифікація солітонів ===
▲Перші три з вищенаведених рівнянь ([[рівняння Кортевега-де Вріза|Кортевега-де Вріза]], [[рівняння синус-Гордона|синус-
== Виноски ==
|