'''Ілурат''' {{lang-el|ʼΙλούρατον}} — античне [[місто]]-[[фортеця]] в кримській[[крим]]ській частині [[Боспорське царство|Боспорського царства]], що було розташоване за 17 км на захід від міста [[Пантікапей]] (біля сучасного села [[Іванівка (Ленінський район)|Іванівка]] [[Ленінський район|Ленінського району]] [[АРК|АР Крим]]).
Вперше гадується [[Клавдій Птолемей|Клавдієм Птолемеєм]]. Збудоване на високому [[плато]], обмеженому з двох боків крутими схилами[[схил]]ами. Площа – — 2,5 [[га]]. Місто засноване в середині [[1 ст. н. е.]] як військово-землеробський пункт загону системи оборони. Територія Ілурата була забудована за єдиним планом, обнесена по периметру [[Мур (архітектура)|мурами]] та вежами[[вежа]]ми. [[Брама|Брами]] містилися посередині мурів. Основу плану складали дві головні широкі [[вулиця|вулиці]], що перетиналися під прямим кутом, та кілька другорядних вулиць. Археологи виділяють п’ятьп'ять різновидів житлових будівель залежно від розташування приміщень навкруги мощеного плитами двору. Значну частину кожної будівлі складало велике приміщення з різними господарськими спорудами. На [[Городище (археологія)|городищі]] відкрито також кілька вівтарів[[вівтар]]ів та [[святилище]]. Населення Ілурата займалося [[сільськt господарство|сільським господарством]] та різними [[ремеслj|ремеслами]]. Місто загинуло в 70-ті рр. 3 ст. внаслідок навали [[готи|готів]].
Перший опис городища зробив Павло Дюбрюкс. Археологічні розкопки провадяться від 1947 року Віктором Гайдукевичем.▼
▲Перший опис городища зробив [[Дюбрюкс Павло Олексійович|Павло Дюбрюкс]]. [[Археологічні розкопки]] провадятьсяпровадились від [[1947]] року [[Гайдукевич Віктор Францевич|Віктором Гайдукевичем]].
== Література ==
* Гайдукевич В. Ф. Илурат: Итоги археологических исследований 1948–19531948—1953 гг. «Материалы и исследования по археологии СССР», 1958, № 85;
* Гайдукевич В. Ф. Илурат (раскопки 1954–19601954—1960 гг.). В кн.: Гайдукевич В. Ф. Боспорские города. Л., 1981.
* Шургая И. Г. Центральный район Илурата. «Краткие сообщения Института археологии АН СССР», 1975, вып. 143;