Філософія мови: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 16:
Етапи становлення філософії мови:
* 80-і роки XIX століття — 30-і роки XX століття. Боротьба з [[неогегельянство]]м, обгрунтування філософсько-лінгвістичних методів аналізу. Ідея [[Людвіг Вітгенштайн|Людвіга Вітгенштейна]], що розвивав теорії Бертрана Рассела, Джорджа Мура, Готтлоба Фреге та інших авторів, про те, що філософія — це процедура «логічного прояснення думок», усунення псевдопроблемних ситуацій з процесу пізнання. Зародження концепцій [[логічний позитивізм|логічного позитивізму]] у [[Віденський гурток|Віденському гуртку]] ([[
* Починаючи з кінця 30-х років ХХ ст. по 60-і роки — поворот від логічних моделей філософсько-лінгвістичного дослідження до аналізу повсякденних мов («пізній» Людвіг Вітгенштейн, Дж. Остін). Виникнення концепції «мовних ігор» як правил, що складаються в процесі людської діяльності і виражають принципи життя людини в цілому. Розвиток теорії мовних актів Р. Райла, П. Стросона і інших, які вважали, що сама логіка і структура мови базуються на деяких культурологічних передумовах. Одне з важливих місць в цей період займає теорія значення і віклику (аналізу онтологічних, наукових, етичних, релігійних тверджень), яку розробляли С. Кріпке, Д. Каплан, [[Гіларі Патнем]] та інші та сенс якої поміщений в тому, що мова залежить від зовнішніх, соціальних феноменів, що протистоять внутрішнім явищам (таким як мислення).
| |||