Солодкий смак: відмінності між версіями

Солодкий смак зазвичай асоціюють із присутністю [[цукор]]у, але відчуття солодкого виникає також від [[гліцерин]]у, деякіх білкових сполук, амінокислот ([[аспартам]]). Одним з хімічних носіїв «солодкого» є [[гідроксо-группи]] в великих органічних молекулах — розчинні [[вуглеводи]], а також [[поліол]]и — [[сорбіт]], [[ксіліт]]. Рецептори солодкого — [[G-протеїни]] - особливо щільно розміщені на на [[Язик|язиці]] в певних зонах (див. мал. 1).

[[Image:Taste buds.svg|thumb|110px|right|Рецептори солодкого переважно розташовані на язиці в зоні 4]]

Рецептори солодкого — [[G-протеїни]] - особливо щільно розміщені на на [[Язик|язиці]] в певних зонах (див. мал. 1). Використовуеться система «вторинних посередників» [[цАМФ]], повязана з H<small>+</small>-каналами, рецепціею «[[Кислий смак|кислого смаку]]».

<!--Используется система «вторичных посредников», конкретно [[цАМФ]], связанная с H<small>+</small>-каналами, то есть рецепцией «кислого вкуса». Необходимо минимум 2 разных вида «рецепторов сладкого» для того, чтобы мозг ощутил «сладость».

 

|}

 

 

== Рецепторы сладкого ==