'''АТАЛА́НТААтала́нта''' (гр. ''{{lang-el|Atalantē''}}) — 1) [[Аркадія|аркадянка]], дочка [[Яс]]а й [[Клімена|Клімени]], оспівана в грецьких легендах як славетна мисливиця. Покинута на горі [[Партеніон]] батьком, який хотів мати сина, вигодувана пастухами, Аталанта повернулася додому дорослою. Від несхибних стріл Аталанти загинули [[кентаври]] [[Роїк]] і [[Гіл]], що переслідували її. Брала участь у поході [[аргонавти|аргонавтів]]; за іншою версією, в полюванні на [[Калідонський вепр|калідонського вепра]], якого перша поранила; [[Мелеагр]] подарував їй мисливські трофеї — голову і шкуру вепра. Довгий час Аталанта не знала кохання, нарешті її здолала терпляча любов [[Меланіпп]]а, якому вона народила [[Партенопей|Партенопея]]; 2) [[Беотія|беотянка]], дочка [[Схоней|Схонея]], що славилася вродою та швидким бігом. Кожному, хто просив її руки, пропонувала змагатися в бігу: він без зброї мав бігти попереду, а вона зі списом за ним; якщо Аталанта не наздожене свого суперника, він стане її женихом, в іншому випадку на нього чекала смерть. Багато юнаків загинуло від руки Аталанти, поки [[Гіппомен]], син [[Мегар]]а (або [[Арес]]а), не перехитрив її за допомогою [[Афродіта|Афродіти]]. Богиня дала йому золоті яблука, які він кидав під час бігу. Аталанта, підіймаючи яблука, відстала від [[Гіппомен]]а і мусила вийти за нього заміж. Але [[Гіппомен]] забув віддячити богині за допомогу. Щоб помститися йому, [[Афродіта]] розпалила в [[Гіппомен]]а таку сильну пристрасть, що він обняв свою наречену в храмі [[Кібела|Кібели]]. Розгнівана [[Кібела]] обернула їх на левів. Перекази про Аталанту часто пов’язані з [[міфи|міфами]] про [[Артеміда|Артеміду]].
