Скарбник: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kvz65 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kvz65 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 3:
У ширшому розумінні ''скарбник'' або ''скарбничий'' це особа, що відає коштами якоїсь установи, організації, об'єднання осіб тощо, посадовець, який завідує [[скарбниця|скарбницею]].
==Московська держава==
В [[Московська держава|Московській державі]] скарбник (або казначей) відав [[Казенний приказ | казенним двором]] або приказом, а разом з тим і государевими доходами, отримуючи різні збори (наприклад митні) і оброки . Відомству скарбника підлягали також справи про [[холоп]]ство і ведення книг, в які записувалися акти на холопство. Зі збором мит з'єднаний був і [[суд]] над тими, хто мита платив: звідси широка судова компетенція скарбника. Суд скарбника поширювався і на такі випадки, які не мали ніякого відношення до безпосередніх функцій скарбника. [[Судебник Івана IV | Судебник 1550 року]] зараховує до бояр і [[окольничий | окольничих]], що творили «суд царя і великого князя », і скарбника. Тут скарбники виступають взагалі як довірені і наближені до [[цар | царя]] особи. Як довірені люди, скарбники призначаються разом з боярами вести переговори з іноземними послами.
До середини [[XVII ст.]], по мірі розвитку приказних установ, широке відомство скарбника сильно скоротилася. Доходи передані були у фінансові прикази різного найменування, холопські справи - в [[холопський приказ]]. У віданні казначея залишився лише казенний двір. Казенним двором відав один скарбник, рідше двоє, а товаришів при ньому було троє: два [[дяк]]и і [[друкар]]; в XVII столітті останній вийшов зі складу казенного двору. На посаду скарбника звичайно призначалися люди нові, не родовиті, але вона прокладала дорогу до боярства.
Рядок 10:
[[Категорія:Професії]]
[[Категорія:Чини Московської держави]]
[[en:Paymaster]]
| |||