Об'єднання Німеччини: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Вислід (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 9:
Модель дипломатичних сфер впливу встановлених на [[Віденський конгрес|Віденському конгресі]] в 1814—1815 рр. після [[Наполеонівські війни|наполеонівських воєн]] закріпила домінування [[Австрійська імперія|Австрії]] в Центральній Європі. Однак, учасники переговорів у Відні не врахували зміцнення Пруссії і не передбачили змагання Пруссії проти Австрії за лідерство серед німецьких держав. Цей [[німецький дуалізм]] запропонував два розв'язки задачі об'єднання: [[Малонімецький шлях об'єднання Німеччини|малонімецький]] (Німеччина без Австрії) та [[Великонімецький шлях об'єднання Німеччини|великонімецький]] (Німеччина та Австрія разом).
Історики не дійшли спільної думки щодо того, чи мав [[Отто фон Бісмарк]] генеральний план розширення [[Північнонімецький союз|Північнонімецького союзу]] 1866 року для приєднання досі незалежних німецьких держав в єдине ціле, або ж він просто прагнув розширити владу [[Королівство Пруссія|Королівства Пруссія]]. Вони дійшли висновку, що інші чинники, на додаток до впливу «[[Реальна політика|реальної політики]]» Бісмарка примусили ряд ранніх держав змінити політичні, економічні, військові та дипломатичні відносини в XIX столітті. Реакція на данський і французький [[націоналізм]] створила умови для прояву німецької єдності. Військові успіхи, особливо Пруссії, в трьох регіональних війнах породили ентузіазм і гордість, якою могли скористатись політики для об'єднання. Цей досвід нагадував пам'ять про
== Німецькомовна Центральна Європа на початку XIX століття ==
| |||