Українці Боснії і Герцеговини: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 3:
 
== Історія ==
Перші українці на [[Балканський півострів|Балканах]] з'явилися після берлінського конгресу в [[1878]] році. Боснія стає частиною [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]] імперії, до якої вже належали [[Галичина]] та [[Буковина]]. [[Ліс]]иста місцевість, малородючі [[ґрунт]]и несли з собою і малочисельність населення. Великі простори Боснії були безлюдними. І австрійський уряд розгорнув широку діяльність з тим, щоб якомога швидше заселити [[пустеля|пустельні]] простори Боснії поляками, німцями, чехами, італійцями, мадярами і українцями. Сюди прибули люди зі [[Східна Галичина|Східної Галичини]], [[Північна Буковина|Північної Буковини]] та [[Закарпаття]]. Були це переважно малоземельні селяни, які покидали свій край через економічні причини і поселялись тут тому, що у північно-західній Боснії було багато державної землі. Австрійський уряд оголосив, що кожний, хто має 600 [[Ринський|ринських ]] і приїде до Боснії і там залишиться, отримає 24 [[морг]]и землі. В БоснIi виникають практично украiнськы села [[Насебіна Лішня]], [[Дев'ятина]], [[Козарцi]], [[Кам'яниця (Боснія і Герцеговина)|Кам'яниця]], [[Дуброва (Боснія і Герцеговина)|Дуброва]] та iншi. Містечко [[Прнявор]] теж заселяється українцями.
 
Українці, що осіли в Боснії, займалися в основному [[Сільське господарство|сільським господарством]]. Порівняно з місцевим населенням вони володіли більш передовими методами обробітку землі. Вперше запровадили тут залізний [[плуг]], продемонстрували переваги глибокої оранки. Принесли з собою раніше невідомі в Боснії культури — [[жито]], [[Гречка|гречку]], [[Картопля|картоплю]], [[хміль]], а ще досвід [[Садівництво|садівництва]], [[Овочівництво|городництва]], [[Бджільництво|бджільництва]].
 
Від українців місцеве населення запозичило використання солом'яної [[Січка|січки]] для годівлі [[Худоба|худоби]], навчились [[ШтукатураШтукатурка|штукатурити]] і білити будівлі, користатись в побуті ліжком і кухонною плитою.
 
Перша українська [[читальня]] Боснії і Герцеговини була заснована у селі [[Насебіна Лішня]] в [[1907]] році.
 
==Джерела==
* Богдан Ліський, "Українці у Боснії і Герцеговині", стор. 149-169, Альманах видавництва Гомін України,1998, Торонто
* о.Роман Мизь, Матеріали до історії українців у Боснії,Новий Сад,том I 2004,том II 2006,том III 2007,том IV 2008,том V 2008
* [http://cherkalyna.wordpress.com/about/ Культурно-просвітнa Спілкa Українців «[[Червона Калина (Боснія і Герцеговина)|Червона Калина]]»]
 
== Сучасність ==
 
=== Українські громадські організації Боснії та Герцеґовини ===
 
* Українська Асоціація творчої інтелігенції «Світ культури».
* Культурно-просвітнa Спілкa Українців «[[Червона Калина (Боснія і Герцеговина)|Червона Калина]]»
 
== Див. також ==
 
* [[Українська діаспора]]