Думанський Ярослав Мирославович: відмінності між версіями

У складі [[Збірна СРСР з футболу|радянської збірної]] ставав бронзовим призером (1977) та переможцем (1978) [[першості Європи серед юніорів]], срібним призером [[Чемпіонат світу з футболу серед молодіжних команд|молодіжного чемпіонату світу]] у Японії (1979), переможцем [[Чемпіонат Європи з футболу серед молодіжних команд|молодіжного чемпіонату Європи]] (1980).<br/>

По ходу сезону [[1981]] перейшов до [[Динамо (Київ)|київського "Динамо"]], одразу ставши [[Чемпіонат СРСР з футболу 1981 (вища ліга)|чемпіоном Радянського Союзу]] у складі киян. Наступний сезон був найбільш вдалим для Ярослава в індивідуальному плані, проте кияни так і не змогли покласти у [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]] золоті медалі, задовольнившись лише сріблом. <br/>

Проте, на цьому футбольна подорож Ярослава не скінчилася. Наступний сезон він розпочав у рідному місті, перейшовши до місцевого [[Спартак (Івано-Франківськ)|"Прикарпаття"]]. Досвідчений півзахисник одразу став лідером івано-франківського клубу, демонструючи доволі непогану, як для гравця середини поля, результативність. По закінченні четвертого сезону у складі "Прикарпаття" Думанський прийняв рішення завершити кар'єру гравця.<br/>

Після завершення активних виступів певний час працював у [[Хутровик (Тисмениця)|тисменицькому "Хутровику"]] <ref>[http://archive.segodnya.ua/pdf/0107/070106_SEG_KIE_20.pdf Гвардія "залізного полковника"]</ref>, однак згодом став тренером у футбольній школі імені Мирослава Думанського.<br/>