PON: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.5.2) (робот додав: cs, вилучив: af, змінив: fr, pl |
м оформлення |
||
Рядок 1:
'''PON (Passive optical network)'''
Розподілена мережа доступу [[PON]], заснована на деревоподібній [[кабель | волоконно-кабельній]] [[архітектура | архітектурі]] з пасивними оптичними розгалужувачими на вузлах, досить економічний спосіб забезпечити широкосмугову передачу [[інформація | інформації]]. При цьому архітектура [[PON]] володіє необхідною ефективністю нарощування і вузлів мережі, і пропускної здатності, залежно від справжніх та майбутніх потреб [[абонент]]ів.
== Історія ==
Перші кроки в технології PON (passive optical networks) були зроблені в [[1995]] році, коли впливова група з семи компаній (British Telecom, France Telecom, Deutsche Telecom, NTT, KPN, Telefoniсa і Telecom Italia) створила [[консорціум]] для того, щоб втілити в життя ідеї множинного доступу по одному волокну. Ця [[організація]], яку підтримувала [[ITU-T]], отримала назву [[FSAN]] (full service access network). Багато нових членів, як операторів, так і виробників обладнання увійшло до неї наприкінці 90-х років. Метою [[FSAN]] була розробка загальних рекомендацій та вимог до обладнання [[PON]] для того, щоб виробники устаткування та оператори могли співіснувати разом на конкурентному ринку систем доступу [[PON]]. На сьогодні [[FSAN]] налічує 40 операторів та виробників, і працює в тісній співпраці з такими організаціями з стандартизації як [[ITU-T]], [[ETSI]] та [[ATM форум]].
== Принцип дії PON ==
Основна ідея архітектури [[PON]]
Число абонентських вузлів, підключених до одного модуля [[OLT]], може бути настільки великим, наскільки дозволяє бюджет потужності і максимальна швидкість апаратури. Для передачі потоку інформації від [[OLT]] до [[ONT]]
=== Прямий потік ===
Прямий потік на рівні оптичних [[сигнал]]ів, є широкомовним. Кожен абонентський вузол [[ONT]], зчитаючи адресні поля, виділяє з цього загального потоку призначену тільки йому частину інформації. Фактично, ми маємо справу з розподіленим демультіплексором.
=== Зворотній потік ===
Всі абонентські вузли [[ONT]] ведуть передачу у зворотному потоці на одній і тій же довжині хвилі, використовуючи концепцію множинного доступу з тимчасовим поділом [[TDMA]] (time division multiple access). Для того, щоб виключити можливість перетину сигналів від різних [[ONT]], для кожного з них встановлюється свій індивідуальний розклад по передачі даних з урахуванням поправки на затримку, пов'язану з видаленням даного [[ONT]] від [[OLT]]. Це завдання вирішує протокол [[TDMA]] [[MAC]].
== Топології мереж доступу ==
Існують чотири основні топології побудови оптичних мереж доступу:
* «Кільце»
* «Точка-точка»
* «Дерево з активними вузлами»
* «Дерево з пасивними вузлами»
== Переваги та недоліки ==
Переваги архітектури PON: <br />
• відсутність проміжних активних вузлів <br />
• економія оптичних приймачів в центральному вузлі <br />
• економія волокон <br />
• легкість підключення нових абонентів та зручність обслуговування (підключення, відключення або вихід з ладу одного або декількох абонентських вузлів ніяк не позначається на роботі інших).
Деревоподібна топологія P2MP дозволяє оптимізувати розміщення оптичних розгалужувачів виходячи з реального розташування абонентів, витрат на прокладку ОК і експлуатацію кабельної мережі.
До недоліку можна віднести підвищену складність технології [[PON]] та неможливість резервування в найпростішій топології дерева.
== Виробники ==
* [[Ericsson]]
* [[Cisco]]
* [[ECI Telecom]]
* [[ADVA AG Optical Networking]]
* [[FiberHome]]
* [[ZTE Corporation]]
* [[Terawave]]
* [[Corecess]]
* [[Alcatel-Lucent]]
* [[ZyXEL]]
* [[Huawei]]
* [[Fujikura]]
* [[D-Link]]
* [[Raisecom]]
* [[Teknovus]]
* [[Planet]]
* [[Corning Cable Systems]]
* [[Дженерал ДейтаКомм]]
* [[NEC]]
|