Капущак Іван Олексійович: відмінності між версіями

'''Іва́н Капуща́к''' ([[17 листопада]] [[1807]] - [[17 жовтня]] [[1868]] р.) - український громадсько-політичний діяч [[Галичина|Галичини]]. Нар. у с. [[Ляхівці]] на Станіславівщині (тепер [[Підгір'я]] [[Богородчанський район|Богородчанського р-ну]] Івано-Франківської обл.). Вчився у гімназії в Станіславі, знав німецьку мову. До 1830 служив у австрійській армії. Після повернення з війська став сільським дяком. У червні [[1848]] р. вибраний депутатом австрійського парламенту [[Рейхстаг]] ([[парламент]]) від Солотвинського виборчого округу. 17.8.1848 К. при обговоренні проекту програми з аграрного питання виголосив у рейхсраті промову, що була спрямована на захист поневолених галицьких селян та містила вимогу скасування феодальних повинностей селян без викупу поміщикам. Виступ К. прокоментувала більшість західно-європейських газет того часу. Вимогу, поставлену галицьким представником, підтримали всі селянські депутати віденського парламенту. В 1850-х рр. К. розгорнув значну громадсько-освітянську роботу. В 1853 організував народну школу у своєму селі, став її першим вчителем. У 1854-64 - громадський писар. [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] в 1897 переклав промову Капущака і надрукував її у своїй праці “Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині” (1898).▼