Геологія Колумбії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: fr:Géologie de la Colombie; косметичні зміни |
м вікіфікація |
||
Рядок 3:
Східна частина території Колумбії належить до [[Південно-Американська платформа|Південно-Американської платформи]], західна – до [[Андський геосинклінальний пояс|Андського складчастого пояса]]. Основні геотектонічні регіони Колумбії: платформний чохол і західна частина [[Гвіанський щит|Ґвіанського щита]], північне закінчення Андського складчастого пояса та [[Передандський крайовий прогин]], який їх розділяє.
Західна частина Ґ в і а н с ь к о г о щ и т а – [[рівнина]] висотою 200-500 м. Фундамент цієї території складають [[докембрій]]ські [[кристалічні породи]] ([[метаморфізм|метаморфічні]] [[сланці]], [[амфіболіт]]и, [[гнейс]]и, [[ґрануліти]] і [[магматити]]). На заході він занурюється під [[Фанерозойський еон|фанерозойський]] платформний чохол. На фундаменті залягають нижньо[[палеозой]]ські метаморфічні породи серії Гуехар (потужність 500 м), перекриті [[Крейдовий період|крейдовими]] [[теригенні відклади|теригенними відкладами]]. [[Кайнозой]]ські утворення (в основному в Передандському крайовому прогині) представлені континентальними відкладами ([[пісковик]]и, [[конґломерат]]и, [[глинисті сланці]], [[гіпс]]). З крейдовими і кайнозойськими відкладами Передандського прогину пов'язані [[родовища корисних копалин|родовища]] [[нафта|нафти]].
А н д с ь к и й с к л а д ч а с т и й п о я с в Колумбії протягається з північного сходу на південний захід на 1500 км. Він складається з [[Антиклінорій|антикліноріїв]] Східних, Центральних, і Західних Кордильєр, відділених один від одного міжгірськими [[западина]]ми, співпадаючими з [[долина]]ми [[Річка|річок]] [[Маґдалена (річка)|Магдалена]], [[Каука (річка)|Каука]] і [[Патія (річка)|Патія]]. Західним обмеженням Колумбійських Анд служить [[Боліварський прогин]] вздовж берега [[Тихий океан|Тихого океана]], північним – западина Нижньої Магдалени. Східна Кордильєра – антиклінорій з більш пологим західним і крутим східним крилом, обмежений зі сходу і заходу [[насув]]ами і [[розломи|розломами]]. Осьова частина його складена докембрійськими метаморфічними породами, що виходять на поверхню в [[Гірський масив|масивах]] [[Гарсон (масив)|Гарсон]], [[Кетаме (масив)|Кетаме]], [[Сантандер (масив)|Сантандер]] і [[Флореста (масив)|Флореста]]. Вони перекриті слабометаморфізованими відкладами [[Кемрійський період|кембро]]-[[Ордовицький період|ордовика]] потужністю понад 1000 м. [[Девон]]ські відклади представлені теригенно-карбонатними породами (потужність 700-1100 м), [[кам’яне вугілля|кам’яновугільні]] – строкато-кольоровою товщею (потужність 2000 м), [[Пермський період|пермські]] – теригенними і червоноколірними породами (потужність до 3300 м) і товщею [[Морські відклади|морських відкладів]] (потужність до 550 м). У Східному Кордильєрі широко розвинені потужні червонокольорові уламкові породи [[тріас]]у - [[Юрський період|юри]] і крейди (в районі м. [[Богота]] їх потужність до 16 тис. м). У центральній частині антиклінорію Східні Кордильєри вздовж розломів північно-східного простягання утворилися [[ґрабен]]и, виконані мілководними морськими і континентальними [[кайнозой]]ськими відкладами, з якими пов'язані родовища [[вугілля]] і [[кам'яна сіль|кам'яної солі]]. Тільки в масиві Сантандер відомі [[Інтрузія|інтрузивні]] породи ([[мезозой]]ські [[гранітоїди]]). Центральна Кордильєра утворює єдину, відносно слабо розчленовану [[гірська система|гірську систему]], схили якої полого занурюються на сході і заході. Це – антиклінорій, складений метаморфічними породами кембро-ордовика (гнейси, зеленокам’яні породи) і тріас-юрськими метаморфізованими вулканогенно-осадовими відкладами, прорваним інтрузивами гранітоїдів палеозою і особливо широко – крейди (андські [[батоліти]]), серед яких найбільшими є батоліти Антьокія та Ібаге.
| |||