'''Ґатьєн де Куртіль де Сандра''' ({{lang-fr|Gatien de Courtilz de Sandras}}) ([[1644]]-[[1712]]) — [[Франція|французький]] новеліст і меморіаліст. Писав напів-вигадані так звані [[мемуар]]и від першої особи, головними героями яких були відомі історичні особи минулого. Його найвідоміші романи — «Мемуари М. Л. С. Д. Р.» ([[1687]]) «Мемуари д'Артаньянад’Артаньяна» ([[1700]]) та «Мемуари пана де Б» ([[1711]]). Ці романи описують соціальну і політичну атмосферу під час правління кардиналів [[Рішельє]] та [[Мазаріні]]. Герої його романів — [[шпигун]]и та інтригани, галантні кавалери та злочинці.
До того як він почав писати, де Куртіль служив [[капітан]]ом у двох різних підрозділах [[мушкетер]]ів і вже чув про іншого відомого мушкетера -— [[д'Артаньян|Шарля д'Артаньянад’Артаньяна]]. Полишивши армію у [[1688]], він оселився у [[Нідерланди|Нідерландах]], де він почав писати свої романи. За часом скандальні мемуари та публікації його було арештовано декілька разів, і він відсидів 9 років у [[Бастилія|Бастилії]], де комендантом служив [[Бемо]] — товариш д'Артаньянад’Артаньяна. Завдяки своєму минулому серед мушкетерів, він можливо, сам бачив д'Артаньянад’Артаньяна, або багато чув про нього. Також, спілкуючись з тюремщиком Бастилії — Бемо він зібрав достатньо інформації про життя д'Артаньянад’Артаньяна, і коли звільнився, почав писати мемуари про цього мушкетера.
Найбільшу славу де Куртіль отримав завдяки своїм "«мемуарам"» про пригоди д'Артаньянад’Артаньяна, що привернули увагу [[Дюма Олександр (батько)|Олександра Дюма]], який відтворив цей самий образ у своїх романах [[Три мушкетери (роман)|«Три мушкетери»]], [[Двадцять років потому (роман)|«Двадцять років потому»]] і [[Двадцять років потому (роман)|«Віконт де Бражелон, або Десять років потому»]]. «Мемуари д'Артаньянад’Артаньяна» вийшли спочатку у [[Нідерланди|Нідерландах]] через побоювання автора, що він розголосив у них деякі державні таємниці, а це могло знову призвести до його арешту. Хоча в мемуарах повно вигадок, більшість [[історик]]ів сходяться у тому, що основну історію д'Артаньянад’Артаньяна він передав більш-менш точно.
