Дао: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: lv:Dao |
Hodzha (обговорення | внесок) |
||
Рядок 36:
В філософії [[неоконфуціанство|неоконфуціанства]] термін Дао часто ототожнюють із терміном [[Лі]] — ''«принцип»'', який протистоїть матеріальному субстрату, [[ци]].
Засновник раціоналістичної системи неоконфуціанства [[Чжу Сі]] підкреслював тотожність Дао людини та всесвіту.
== Дао в християнстві, православ'ї та православних текстах китайською мовою ==
Китайська філософська концепція Дао як Шляху, Сили і Слова має свої параллелі як у грецькій філософії (концепція Логоса), так і в побудованій на її основі наступній християнській, православній філософії, на що звертали дослідники філософії Сходу і Заходу різних епох.
"Для верующего человека путь (т.е. Дао) есть Христос", паломничество (т.е. следование Дао) — это путь к Христу. Если главный смысл паломничества в том, чтобы прийти к истокам христианства, то суть паломничества как христианского подвига — в подвижничестве: в преодолении не только трудностей пути, но и своей физической и порой душевной немощи. Подвиг странничества всегда вознаграждается духовной радостью познания красоты единого Божьего мира — и природной, и рукотворной. Ведь, познать мир — значит открыть миру своё сердце; воспринимать мир таким, какой он есть, великий и многообразный. Этому сущностному и поучают нас, грешных и сомневающихся." (З книги «Странствования Василия Григоровича-Барского по Святым местам».).
В наш час, у зв'язку з розповсюдженням в Китаї православної і християнської віри поняття Дао має велике значення і постійно використовується для перекладу богослужбових текстів китайською мовою та адаптації християнських богословських концепцій під світогляд східного читача.
В середині XII ст. в час правління династії Сун в Китай прибули єврейські поселенці. Вони подарували імператору Старий Заповіт,
який китайською був названий "даоцзин" (книга шляху) і "чженцзин" (книга істини).
В книзі ієромонаха Дамаскіна, "Христос, Вічне Дао" читаємо наступне: "Это был тот Логос, о котором Гераклит сказал, что люди его "не в силах постичь"; это было то Дао, о котором Лао-цзы сказал, что "ни один человек в мире не может понять". Китайські перекладачі, знаючи що Дао для китайців значить те ж, що Логос для грецького, першу строку Євангелія від Іоанна переклали так: "На початку був Шлях (Дао)" (太 初 有 道 ， 道 与 神 同 在 ， 道 就 是 神 。)."
Таким чином:
* 神 - Бог, Господь, Аллах, Тенгрі, Хода;
* 道 - Дао, Шлях, Слово;
* 神道 - Боже Дао, Божий Логос, Боже Слово, Божий Шлях. Разом з тим варто зауважити, що цими ж ієрогліфами прийнято позначати японське вчення сінто, шлях божества, що часто перекладають як шлях богів.
* 道德經 - Дао Де Цзинь, Книга Шляху і Сили, Книга Шляху і Благодаті;
* 道經 - Книга про Шлях (позначення Старого Заповіту, Тори в XII ст.);
== Дао і іслам ==
Концепція Дао, що є важливою складовою китайської філософії була використана і продовжує використовуватись для адаптації і переформулювання ідей ісламу для китайського світу і навпаки - концепцій китайського світу на базі ісламського світогляду. Див. напр. роботу Сачико Мурата "Дао ісламу".
В ісламі, зокрема в суфізмі, також простежуються ідеї Шляху, Сили і Слова. Зокрема є поняття Божого Слова (Калам, Коран), Божої Книги (Мактуб), ідеї странництва (світогляд мандрівних дервішів і ходжів), які можуть бути адаптовані для китайського світогляду з використанням поняття Дао.
== Примітки ==
| |||