Коробчинський Олександр Леонідович: відмінності між версіями

'''Олекса́ндр Леоні́дович Коробчи́нський''' ({{н}} [[29 серпня]] [[1969]], [[Київ]] — {{†}} [[5 січня]] [[2011]], [[Одеса]]) — український підприємець і політик. Президент ради промислово-будівельної групи «[[ІНТОБУД]]». Голова [[Партія промисловців і підприємців України|Партії промисловців і підприємців України]] (2009—2011[[2009]]—[[2011]]).

Олександр Коробчинський вступив до Одеського мореходногоморехідного училища морськогоМорського флоту України, у якому навчався з [[1984]] по [[1987]], за фахом «експлуатаціяЕксплуатація морського транспорту».

Упродовж [[1987]] — [[1991]] рр. працював в автотранспортному підприємстві «Одесавторесурси» на посаді головного механіка.

У [[1991]] — [[1994]] — генеральний директор малого підприємства «Ексодус».

Від [[1994]] подо [[2003]] працював на посаді головного спеціаліста щодо маркетингу і нових технологій в акціонерному товаристві закритого типу „Українсько-російсько-ірландська страхова компанія «ІНТО»“.

У 2003 році закінчив [[Одеський національний університет|Одеський національний університет їм. І. І. Мечникова]], економіко-правовий факультет за фахом «правознавство». 2005 року закінчив Одеську державну академію будівництва та архітектури, факультет «економіка підприємств». У 2006 році закінчив [[Національна академія державного керування при Президенті України|Національну академію державного керування при Президенті України]], факультет «державне керування». У [[2007]] році закінчив Одеську державну академію будівництва та архітектури, факультет «промислово-цивільне будівництво».

[[2002]] року обраний депутатом Одеської міської ради IV скликання, виборчий округ № 49 (за деякими даними — № 149). 2006 року вибраний депутатом Одеської міської ради V скликання від опозиційного блоку «[[Не так!]]».

27 листопада [[2009]] року обраний головою [[Партія промисловців і підприємців України|Партію промисловців і підприємців України]], замінивши на цій посаді [[Анатолій Кінах|Анатолія Кінаха]].

[[2010]] року балотувався в мери Одеси, отримавши 8 631 голос (2,6%) — третє місце.

Як президент Одеської обласної федерації [[паверліфтінг]]у, організував ряд республіканських і міжнародних спортивних змагань, виховав чемпіонів світу та Європи. ЗаймаєтьсяПровадив добродійноюдобродійну діяльністюдіяльність. За будівництво храму Божої Матері «Всіх скорбних радосте», визнаний гідним високої церковної нагороди ордена Святого Рівноапостольного Великого Князя Володимира III ступеня.

У середу [[5 січня]] [[2011]] на Олександра Коробчинського здійснено замах&nbsp;— зловмисник здійснив 4 постріли у Коробчинскього, коли той виходив зіз автомобіля біля свого будинку поблизу скверу «Пале-Рояль». Дві кулі калібру 9 міліметрів потрапили в живіт. О. Коробчинському відразу було зробленозробили хірургічну операцію в одній з приватних клінік Одеси, однак від отриманих поранень він помер выд ран увечері [[5 січня]]<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-414815.html Чотирма пострілами убито голову Партії промисловців і підприємців (УНІАН, 05.01.2011)]</ref>. Правоохоронці припускають, що причиною вбивства були [[бізнес]]ові інтереси.

Дружина&nbsp;— Анжела. Батько чотирьох дітей: Каріна (1988&nbsp;р. н.), Артур (1989&nbsp;р. н.), ДаниїлДанило (1998&nbsp;р. н.), СоняСофія (2003&nbsp;р. н.).